Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 3
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )




Свернуть

> Добро пожаловать на наш форум

Здравствуйте уважаемый посетитель. К сожалению вы не были распознаны форумом как зарегистрированный пользователь. Для полноценного использования возможностей нашего форума вам необходимо зарегистрироваться. Если вы уже зарегистрированы на форуме, то вам необходимо пройти авторизацию, используя Ваш логин и пароль.

Логин:   
Пароль:
 

Форум:

Новые темы (за 20 дней):

Последние сообщения:

Наши сервисы:

Дополнительно:

Новости для бухгалтера:

 
Порядок обложения НДС операций по предоставлению услуг по гарантийному ремонту товара [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
В соответствии с подпунктами «а», «б» и «в» п. 185.1 НКУ объектом налогообложения НДС являются операции плательщиков налога по поставке товаров / услуг, место поставки которых, согласно ст. 186 НКУ, находится на таможенной территории Украины, и ввоз товаров на таможенную территорию Украины.

При этом согласно п.п. 14.1.191 НКУ поставка товаров - это любая передача права на распоряжение товарами как собственник, в том числе продажа, обмен или дарение такого товара, а также поставка товаров по решению суда.

Порядок гарантийного ремонта (обслуживания) или гарантийной замены технически сложных бытовых товаров утвержден постановлением КМУ от 11.04.2002 г. № 506 (далее - Порядок № 506).

Согласно п. 16 Порядка № 506 в случае выявления недостатков или фальсификации товара в течение гарантийного срока потребитель имеет право в установленном порядке по своему выбору требовать от продавца или производителя, в частности, безвозмездного устранения недостатков.

Пунктом 26 Порядка № 506 определено, что гарантийный ремонт заключается в выполнении работ, связанных с устранением недостатков товара для обеспечения использования его по назначению в течение гарантийного срока эксплуатации. Устранение недостатков осуществляется путем замены или ремонта комплектующего изделия или отдельной составляющей части, а также выполнения регулировочных работ в соответствии с требованиями нормативных документов.

Таким образом, при получении налогоплательщиком товара для осуществления гарантийного ремонта и соответственно последующего возврата (передачи) его владельцу (потребителю) после проведения такого гарантийного ремонта не происходит операции по поставке товаров.

Следовательно, при осуществлении налогоплательщиком операции по возврату (передаче) собственнику (потребителю) товара после проведения гарантийного ремонта объекта налогообложения НДС не возникает, а потому, обязанность по начислению налоговых обязательств по НДС у такого плательщика по указанной операции отсутствует.

При этом операции налогоплательщика по предоставлению услуг по проведению гарантийного ремонта товаров являются объектом обложения НДС. База налогообложения таких операций определяется исходя из стоимости таких услуг, которые оплачиваются производителем товаров, в отношении которых проводился гарантийный ремонт.



По материалам: Офис КНП ГНС
Просмотров: 13, оставить комментарий   
Финотчетность за I квартал 2021 года: что нужно знать [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев


Автор: Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP.

Отчетная кампания за I квартал в самом разгаре. В статье напомним, кто обязан подавать квартальную финотчетность, по каким формам, куда и в какие сроки она подается. Обратим внимание: для того чтобы правильно подать финотчетность за I квартал, предприятию стоит убедиться, не изменилась ли с начала 2021 года его категория (группа). Этому вопросу тоже уделим внимание.

Кто (не) обязан подавать квартальную финотчетность?

Каких-то законодательных новшеств в этом вопросе нет. Напомним, что Законом о бухучете (ст. 13) предусмотрено, помимо годовой финотчетности, составление предприятиями и промежуточной (квартальной) финотчетности по результатам первого квартала, первого полугодия и 9 месяцев.

Вместе с тем Порядок № 419* определяет круг предприятий, которые подают отчетность только раз в год (т. е. тех, кто не обязан подавать квартальную финотчетность). Так, от подачи квартальной финотчетности освобождены:

* Порядок подачи финансовой отчетности, утвержденный постановлением КМУ от 28.02.2000 г. № 419.

1. Микропредприятия. Правда, если предприятие является плательщиком налога на прибыль — высокодоходником, то ему придется составить и подать квартальную финотчетность налоговикам вместе с квартальной декларацией по налогу на прибыль (поскольку финотчетность — приложение к декларации).

Подпишитесь, чтобы открыть доступ к материалам Я уже подписчик Бухгалтер 911 Специализированное издание для бухгалтера коммерческой организации и частного предпринимателя.

199 грн/
месяц Купить

По материалам: Бухгалтер 911
Просмотров: 14, оставить комментарий   
Результативність відпрацювання аудиторами ризиків з ПДВ склала 1,3 млрд гривень [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Відповідно до норм податкового законодавства перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань певного звітного періоду формує від’ємне значення з ПДВ, яке може переноситися (рядок 21) до декларації наступного звітного періоду та впливати на зменшення у ньому суму податкових зобов’язань.

При цьому несумлінні платники податків зловживають таким правом та вказують недостовірні дані цього показника, перш за все, внаслідок оформлення нереальних операцій з придбання товарів/послуг та не відображення в податковому обліку фактично здійснених операцій з реалізації товарів, які нібито продовжують знаходитися у залишках.

Тільки у 2021 році підрозділами податкового аудиту ДПС перевірено 640 платників з цього питання. За результатами перевірок було зменшено від’ємне значення та донараховано ПДВ загалом на понад 1,3 млрд грн, що унеможливило подальше поширення сумнівного податкового кредиту.

Крім того, 188 платників, які задекларували понад 1,2 млрд грн від’ємного значення з ПДВ при оформленні ризикових операцій, були відсутні за податковими адресами, що унеможливило проведення їх документальних перевірок.

Реагуючи на ці факти, за наявності відповідних підстав інформацію по значній частині цих суб’єктів було направлено до комісій територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН з пропозицією розглянути можливість їх внесення до переліку ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

У результаті по переважній більшості суб’єктів комісіями прийнято рішення щодо їх відповідності цим критеріям та заблоковано понад 0,7 млрд грн реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.



По материалам: ДПСУ
Просмотров: 18, оставить комментарий   
Подання заяви-скарги до декларації з ПДВ [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Згідно з п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією. Перевірка проводиться протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою.

У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7) затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Виходячи з форми додатку 7 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.

При цьому подання додатку 7 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.



Просмотров: 16, оставить комментарий   
При поданні ліквідаційної декларації з податку на прибуток правильно заповнюйте реквізити [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Відповідно до п. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (далі – Декларація).

Платник податку, який подає останню Декларацію у разі ліквідації, у полі 10 «Особливі відмітки» проставляє позначку щодо належності платника податку до такого, що подає Декларацію за останній податковий (звітний) період у зв’язку з ліквідацією.

У полі 2 «Звітний (податковий) період» Декларації такий платник зазначає базовий податковий (звітний) період, який застосовувався ним з початку року, та відповідний звітний період, в якому подається остання Декларація: І квартал, півріччя, три квартали для базового звітного (податкового) періоду – календарний квартал; рік для базового звітного (податкового) періоду – календарний рік.



Просмотров: 14, оставить комментарий   
Благодійна діяльність: пільгове оподаткування ПДВ [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Згідно з п.п.197.1.15 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах. На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги:

- визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

- повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки. Набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

- у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

- у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.



Просмотров: 13, оставить комментарий   
Увага! ДПС співставляє дані звітності ФОПів зі звітністю податкових агентів за ознакою доходу 157 [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
На рівні ДПС України проводиться співставлення між даними, вказаними підприємцями у звітності, та даними інформаційних баз за ознакою доходу «157- дохід отриманій від здійснення підприємницької діяльності». Так, фахівцями ДПС були встановлені розбіжності по ФОПам, якими у податкових деклараціях вказано обсяг отриманого доходу у розмірах менше, ніж вказано податковими агентами у розрахунку ф. 1-ДФ. Тобто, можливі випадки заниження доходу, що підлягає оподаткуванню та не надходження відповідних податків до бюджету.

Відпрацювання встановлених розбіжностей потребує уточнення в джерелах виплати доходу. На адресу податкових агентів надсилаються запити щодо підтвердження або спростування сум доходів виплачених на користь ФОП. Після підтвердження податковими агентами фактично виплаченого обсягу доходу на користь ФОП у разі відмови надання уточнюючих податкових декларацій, матеріали передаються до управління податкового аудиту для проведення перевірок.

Підприємці запрошуються до контролюючих органів для надання пояснень щодо існуючих розбіжностей.

За результатами відпрацювання встановлених розбіжностей:

- підприємці, що є платниками єдиного податку надали звітні (уточнюючі) податкові декларації після вжитих заходів, усунуті розбіжності, сплачено єдиний податок;

- підприємцями, що є платниками на загальній системі оподаткування, надано звітні (уточнюючі) податкові декларації після вжитих заходів, усунуті розбіжності, сплачено ПДФО;

- підприємцями, що є платниками ПДВ, мали розбіжності в деклараціях з ПДВ;

- податковими агентами, у разі виявлення помилок у формі 1-ДФ, надані уточнені розрахунки на зменшення помилково відображених сум доходу, що виплачені на користь ФОП, усунено розбіжності.

Інформація щодо підприємців, за діяльністю яких залишаються розбіжності, передана до управління податкового аудиту. Після зняття обмежень, пов`язаних з запобіганням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV – 2, будуть проведені документальні перевірки.

Отже, з метою декларування реально отриманих доходів, ДПС пропонує фізичним особам-підприємцям перед поданням податкової звітності проводити звірку з податковими агентами від яких отриманий дохід, що на даний час можливо зробити в електронному кабінеті платника податків.

Як отримати в електронному вигляді відомості з Державного реєстру фiзичних осiб - платникiв податкiв про суми/джерела виплачених доходiв ми писали тут.



Просмотров: 18, оставить комментарий   
Заповнення додатка 4ДФ об'єднаної звітності [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Який порядок заповнення граф 3а та 3 додатка 4ДФ до Розрахунку, а саме без вирахування сум податків і зборів чи з вирахуванням, якщо заробітна плата виплачується систематично?

Наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV до Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у додатку 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);

графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

графа 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого збору до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Враховуючи викладене, у графі 3а додатка 4ДФ до Розрахунку нарахований дохід відображається повністю, без вирахування із суми доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

У графі 3 додатка 4ДФ до Розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.



По материалам: Категорія 103.25 «ЗІР»
Просмотров: 14, оставить комментарий   
Порядок расчета средней заработной платы вновь изменится [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Министерство провело переговоры с представителями среднего и крупного бизнеса, передает Бухгалтер.ua.

При расчете среднего заработка согласно новым правилам (действуют с 12.12.2020 года) у работодателей возникают трудности с учетом премий за 2 и более месяцев. На данный момент уже обращали внимание в ЕБА и апеллировали к Минэкономики о необходимости изменений в Порядок № 100.

Похоже в Минэкономики наконец отреагировали на призывы работодателей и разработали проект постановления КМУ "Некоторые вопросы исчисления средней заработной платы".

Предложено суммы начисленной зарплаты, кроме премий (в том числе за месяц) и других стимулирующих выплат по итогам работы за определенный период, учитывать в том месяце, за который они начислены.

Премии (в том числе за месяц) и другие стимулирующие выплаты по итогам работы за определенный период при исчислении средней зарплаты будут учитываться в заработок периода, который соответствует количеству месяцев, за которые они начислены, начиная с месяца в котором они начислены. Для этого к заработку соответствующих месяцев расчетного периода добавляется часть, которую будут определять делением суммы премии или другой стимулирующей выплаты по итогам работы за определенный период на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней соответствующего месяца, которые приходятся на расчетный период.

Работникам, которым в период с 12.12.2020 года до вступления в силу проектом постановления, начислили среднюю зарплату в соответствии с Порядком № 100 (действующего с 12.12.2020 года) без учета начисленных в этом периоде премий и выплат по итогам работы за определенный период, в течение трех месяцев после вступления в силу проектом постановления доначислят среднюю зарплату с учетом п. 3 Порядка № 100.



По материалам: Бухгалтер 911
Просмотров: 14, оставить комментарий   
У Києві дозволили монтаж літніх майданчиків біля закладів харчування [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
У столиці із 15 квітня дозволяється монтаж літніх майданчиків біля закладів харчування. Про це нагадує Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА.

Укласти договір пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою можна у Центрі надання адміністративних послуг онлайн. Покрокова відеоінструкція за посиланням..

Однак варто зазначити, що наразі літні майданчики не можуть приймати відвідувачів, адже відповідно до протиепідемічних обмежень, які діють у столиці, заклади громадського харчування працюють лише навинос та доставку.

Нагадуємо також, що Київрада розширила пільги та преференції для малого і середнього бізнесу столиці, який постраждав через пандемію.

Так, зокрема, на період дії карантинних обмежень зменшено розмір пайової участі власникам майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, у тому числі сезонних та відкритих (літніх) майданчиків. Внесок становитиме одну гривню, незалежно від розміру пайової участі, визначеного у договорах.



Просмотров: 17, оставить комментарий   
«Глухоніма афера» або як податкові юристи відсудили справу на 810 тис. гривень [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Нещодавно суд поставив крапку в довготривалій справі та визнав правомірними податкові повідомлення-рішення на суму майже 810 тис. гривень.

А починалося все так. Податківці Херсонщини перевірили фінансово-господарську діяльність одного з місцевих підприємств і встановили безпідставне віднесення до податкового кредиту з ПДВ нереальних операцій, а саме: документування придбання устаткування для парогенераторів у ТОВ. Проте, оскільки ТОВ не мало приміщень, обігових коштів, транспорту, а штатний розпис складався з працівника та засновника в одній особі, який до того ж мав вади слуху, то й виконати зазначену угоду воно не могло ні фактично, ні фізично.

За виявлені порушення ревізори донарахували майже 810 тис. гривень податків та штрафів, а правоохоронці порушили кримінальне провадження. Підприємство з цим не погодилося і подало відповідний позов до суду. Справа розглядалася судовими інстанціями різних рівнів упродовж 9 років. Їх рішення теж були різні: від повного задоволення вимог позивача, до їх невизнання.

Задля розшуку осіб, причетних до укладання задокументованої угоди, юристи податкового органу надсилали запити до ГУНП у Херсонській області, УТОГ, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи було з’ясовано, що «директор» ТОВ надав пояснення про відсутність будь-яких зв’язків із цим ТОВ. Ніякі первинні документи він не підписував, господарську діяльність від імені підприємства не вів, жодних угод не укладав. Мало того, аби отримати у громадянина пояснення, правоохоронці зверталися до перекладачів жестової мови, адже він є особою з інвалідністю із вадами слуху.

Отримавши цю інформацію податківці звернулися до директора УТОГ, який підтвердив перебування цього громадянина на обліку в зазначеній організації. Завдяки цим показам, фахівці податкового органу знайшли ключового свідка. У суді він (за допомогою перекладача жестової мови) категорично заперечив здійснення ним будь-якої діяльності від імені ТОВ. Водночас підтвердив, що керівника підприємства-позивача він не знає і ніколи не бачив, а за підписання якихось документів у 2012 році отримав 400 гривень від невідомої йому особи.

Варто додати, що в цій історії вражає цинізм осіб, які впродовж 2012-2013 років використовували громадянина з інвалідністю для власної наживи – документували придбання не тільки устаткування, а й отримання юридичних послуг у підприємства, єдиним засновником та працівником якого була людина з вадами слуху, котра спілкується виключно жестовою мовою та не має спеціальної освіти й знань у галузі права.

Враховуючи покази свідків та інформацію податківців, суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позову підприємства. Саме прояв професійного юридичного азарту податківців Херсонщини, нестандартний підхід до супроводження судової справи, громадянська свідомість свідка та перекладача жестової мови, допомогли отримати справедливе судове рішення.



Просмотров: 9, оставить комментарий   
Оновлено "Єдине вікно" подання звітності [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
На сайті ДПСУ оприлюднено оновлення «Єдиного вікна» до версії 1.29.11.0 станом на 15.04.2021 р.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2020 року по 15.04.2021 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.29.*.

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.29.11.0) (станом на 15.04.2021 р.):

Нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S1000215 - № 2-інвестиції (квартальна) Звіт про капітальні інвестиції (Наказ Держстату 26.08.2020 р. № 256);

S1803109 - № 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (Наказ Держстату від 14.06.2019 р. № 212);

S2601004 - № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (Наказ Держстату від 13.06.2019 р. № 208).

Програмні модулі:

Виправлено незначні недоліки.



По материалам: ДПСУ
Просмотров: 10, оставить комментарий   
Скоро в країні може запрацювати відкритий ринок платіжних послуг [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні 14 квітня 2021 року схвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні проект закону України «Про платіжні послуги» № 4364.

Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на доцільності якнайшвидшого прийняття зазначеного законопроєкту, яким в Україні будуть впроваджені нові стандарти банківського ринку і платіжних послуг.

Європейське регулювання в цьому контексті полягає в тому, щоб відкрити ринок платіжних послуг для нових гравців – гнучких і технологічних сервісних компаній, діяльність яких не обтяжена повним комплексом банківського регулювання, але залишатиметься у регуляторному і наглядовому полі НБУ.

Із запровадженням стандартів відкритого ринку, у системі платіжних послуг з’явиться і дві нових категорії регульованих інституцій:

  1. Компанії, які, за згоди клієнтів, ініціюють платежі безпосередньо з клієнтських рахунків у банках.
  2. Компанії, які мають доступ до даних клієнтів банків (за згоди клієнтів), та забезпечують інформаційно-аналітичний сервіс щодо їх транзакцій та рахунків, у так званому «єдиному вікні», наприклад, у форматі мобільного додатку. «Послуги усіх банків в єдиному продукті».
Система Відкритого ринку передбачає, що банки забезпечуватимуть цим компаніям доступ до клієнтських даних через відкриті API (коди, IP-адреси, тощо).

Таким чином, очікується, що конкуренція між банками трансформується у пряму конкуренцію між продуктами, а за увагу клієнта та право надання йому інформаційно-аналітичних послуг боротимуться між собою банки та спеціальні провайдери.

Українська банківська система є спроможною до швидкої адаптації, разом з цим, так званий перехідний період є обов’язковим, для забезпечення планомірного переходу до роботи за стандартами Відкритого банку для всіх учасників ринку платіжних послуг.

Експерти Асоціації брали активну участь в розробці Проєкту Закону № 4364 та узгодженні пропозицій до нього з авторами. Компанії-члени Асоціації вдячні Комітету ВРУ за детальне обговорення пропозицій та підтримку основної частини пропозицій представників бізнесу. Вважаємо, що практика відкритого діалогу з бізнес-спільнотою буде продовжена під час підготовки інших проектів законодавчих актів України.

Сподіваємось, що вже цього року вільний ринок платіжних послуг запрацює в Україні.

Довідково:

У висновку Комітету ВРУ зазначено, що прийняття законопроєкту дозволить:

  • визначити загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, встановити правила надання платіжних послуг та засади державного регулювання платіжного ринку;
  • адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та сформувати правову підставу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС;
  • посилити захист прав користувачів платіжних послуг, забезпечивши:
  • прозорість надання платіжних послуг та повноту інформації стосовно умов їх надання;
  • чіткий розподіл прав та обов’язків користувачів та надавачів платіжних послуг;
  • встановлення вимог до управління ризиками надавачів платіжних послуг та аутентифікації користувача.


Просмотров: 12, оставить комментарий   
В яких випадках штрафні санкції за порушення термінів подання звітності не застосовуються [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Відповідно до п. 120.1 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Поряд з цим, п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено,що до платників податків, які протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, після граничного терміну подання, або у разі неподання звітності, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ не застосовуються.

У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з ПДВ, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції застосовуються у розмірі 340 грн, або 1020 грн. за повторне порушення.



Просмотров: 13, оставить комментарий   
Налоговики изменили для себя правила проведения встречных сверок и обмена налоговой информацией [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Для проведения встречных сверок отбирают субъектов хозяйствования с целью получения налоговой информации, необходимой для проверок налогоплательщиков, обращает внимание Бухгалтер.ua.

Приказом ГНС от 27.01.2021 г. № 145 были внесены изменения в Методические рекомендации по организации и проведению контролирующими органами встречных сверок, обмену налоговой информацией при осуществлении налогового контроля, утвержденные приказом ГНС от 29.01.2020 г. № 47.

Настоящие Методические рекомендации разработаны для применения с целью внедрения единого порядка организации работы по обмену и обработке налоговой информации при осуществлении налогового контроля, направления запросов на предоставление информации для проведения встречных сверок, а также оформления, передачи и накопления материалов встречных сверок контролирующими органами при принятии ими мероприятий налогового контроля.

При организации и проведении встречных сверок и обмене контролирующими органами налоговой информацией при осуществлении налогового контроля необходимо руководствоваться требованиями п. 73.5 НКУ, Порядка проведения контролирующими органами встречных сверок и другими нормативно-правовыми актами.

Для проведения встречных сверок отбираются субъекты хозяйствования (в том числе субъекты предпринимательской деятельности - физические лица) в случаях, определенных пунктом 2 Порядка проведения контролирующими органами встречных сверок, а именно - с целью получения налоговой информации, необходимой в связи с проведением проверок налогоплательщиков.

Отбор субъектов хозяйствования для осуществления встречных сверок в соответствии с абз. 3 п. 73.5 НКУ проводится путем основательного анализа имеющейся у контролирующих органах налоговой информации, собранной в установленном законом порядке, в том числе, которая в соответствии со ст. 74 Кодекса сохраняется и обрабатывается средствами информационно-телекоммуникационных систем контролирующих органов, выявленная в процессе налогового контроля и при выполнении других возложенных на контролирующие органы функций и задач.



По материалам: Бухгалтер 911
Просмотров: 11, оставить комментарий   
Відповіді на запитання щодо листування платників податків та контролюючих органів [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Який порядок листування платників податків та контролюючих органів в електронному кабінеті?

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміни Податкового Кодексу в частині листування платників податків та контролюючих органів були внесені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»

Згідно п. 42.1 ПКУ податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Крім того згідно п. 42.4 ПКУ платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Як платник податків стає суб’єктом електронного документообігу ?

Згідно п. 42.6 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Яким чином контролюючий орган надсилає листи платнику податків,якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет?

Окремо доповнено ст. 42 ПКУ п. 42.5 і 42.6, згідно яких у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Як відбувається листування з податковими органами через електронний кабінет платника податків?

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим пункту 42.4 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Чи може платник податків відмовитись отримувати документи через електронний кабінет?

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

У яких випадках припиняється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом?

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

— отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

— отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

— отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

— наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

— наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.



Просмотров: 6, оставить комментарий   
Небанківські фінустанови розкриють свої структури власності – затверджено вимоги [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Національний банк затвердив вимоги до структур власності надавачів фінансових послуг та передбачив чіткі критерії їхньої прозорості.

Всі небанківські фінансові установи (окрім кредитних спілок), а також лізингодавці, оператори поштового зв’язку, які мають право надавати окремі фінансові послуги, повинні будуть подати до Національного банку інформацію про свою структуру власності. Вони також мають опублікувати її на власних вебсайтах. Крім цього, усі компанії, які звертатимуться до Національного банку для отримання ліцензії, також повинні розкривати своїх власників та зв’язки між ними.

Вимоги до розкриття структур власності небанківських фінустанов запрацюють з 17 квітня 2021 року. Упродовж двох місяців (до 17 червня 2021 року) небанківські фінансові установи повинні розкрити свої структури власності. Упродовж 6 місяців з дати набрання чинності новими правилами, тобто до 17 жовтня 2021 року, компанії, які не мають прозорих структур власності, матимуть змогу виправити цю ситуацію та привести їх у відповідність до нових вимог.

"Вимоги до структури власності – один із ключових елементів нового регулювання на ринку небанківських фінансових послуг, про що Національний банк неодноразово зазначав у своїх комунікаціях з ринком. На жаль, до сьогодні вимоги до прозорості структури власності небанківських фінансових установ були фактично відсутні. Затвердження таких вимог дозволить розкрити всіх справжніх власників фінустанов і у результаті зробити небанківський ринок більш прозорим", - повідомила директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Ольга Гурбич.

"Прозора структура власності – одна з ключових ліцензійних умов. Розуміючи важливість та комплексність завдання, ми передбачили більш ніж достатній термін для розкриття власників. Маємо сподівання, що впровадження цих змін буде здійснено в строк. Ще до отримання відомостей від компаній, ми проаналізуємо всю інформацію про власників із відкритих джерел. Водночас самі фінустанови повинні самостійно контролювати відповідність своїх структур власності та повідомляти регулятора у разі їхніх змін", - зазначив директор Департаменту ліцензування Олександр Бевз.

Основні вимоги до прозорості структур власності:

  • Небанківські фінустанови мають відображати інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників. Також вони повинні розкривати характер взаємозв’язків між ними. Документи про структуру власності мають містити повну та достовірну інформацію на дату подання.
  • Всі власники істотної участі мають погодити таке володіння з регулятором. Йдеться, як про набуття істотної участі, так і її збільшення.
  • У структурі власності не має бути осіб, яким заборонено володіти корпоративними правами та/або здійснювати значний або вирішальний вплив на діяльність установи.
Ознаки непрозорої структури власності (окремі приклади)

  • Відсутність власників істотної участі
Структура власності надавача фінансових послуг є непрозорою, якщо пакет акцій роздроблений між номінальними акціонерами так, щоб кожен мав менше 10%. Такий спосіб використовують фінустанови, щоб уникнути погодження регулятора.

  • Циклічна структура власності
Структура власності є непрозорою, якщо фінустанова де-факто володіє сама собою. Тобто, коли надавач фінпослуг є власником істотної участі в юрособі, яка є одночасно власником істотної участі в надавачі.

  • Використання трастових конструкцій із порушенням встановлених вимог
Установи мають право використовувати трастові конструкції виключно за умови розкриття повної та достовірної інформації про таку конструкцію Національному банку. Структура власності є непрозорою, якщо українські бенефіціари ховаються від розкриття, користуючись іноземними (офшорними) компаніями, іноземними номінальними утримувачами акцій або трастами.

  • Непогодження з регулятором набуття істотної участі
У разі, якщо у структурі власності є особи, які прямо або опосередковано володіють понад 10% капіталу установи, але не погодили таке набуття з регулятором, такі структури також вважатимуться непрозорими.

Наслідки невідповідності структури власності вимогам

Регулятор надаватиме час установам для виправлення ситуації у разі виявлення проблем зі структурою власності. Однак, у разі їх неусунення Національний банк матиме право прийняти рішення про анулювання всіх ліцензій, виданих установі або особі.

Перехід на електронний документообіг

Відомості про структуру власності подаватимуться до Національного банку України у електронній формі. Опис показників та інші технологічні вимоги до подання відомостей в електронній формі будуть розміщені на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України до відома учасників ринку в розділі "Статистика/Організація статистичної звітності".

Відповідні норми містить постанова Правління НБУ від 14 квітня 2021 року №30 "Про затвердження Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг".



По материалам: НБУ
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Фізособа має у власності нежитлове приміщення як ФОП: особливості оподаткування податком на нерухоме майно [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Цивільний кодекс України визначає, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Оскільки ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Довідково. Порядок оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки визначений статтею 266 ПКУ.



Просмотров: 8, оставить комментарий   
Як оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юрособою на користь громадянина? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (абз. 2 п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 ПКУ.



Просмотров: 7, оставить комментарий   
Работодатель выплатил родственникам умершего работника помощь на погребение. Что с налогообложением? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Деня Шмыгаль — 18.04.21, 23:50 — 0 комментариев
Каков порядок налогообложения НДФЛ помощи на погребение, которая выплачивается юридическим лицом - работодателем родственникам умершего работника по последнему месту работы?

Согласно п.п. «б» п.п. 165.1.22 НКУ в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога на доходы физических лиц не включаются средства или стоимость имущества (услуг), предоставляемых как помощь на погребение налогоплательщику работодателем такого умершего налогоплательщика по его последнему месту работы (в том числе перед выходом на пенсию) в размере, не превышающем двойной размер суммы, определенной в абз. 1 п.п. 169.4.1 НКУ (в 2020 году - 5880 грн, в 2021 году - 6360 гривен).

Сумма превышения при ее наличии окончательно облагается при ее начислении (выплате, предоставлению).



Просмотров: 7, оставить комментарий   
RSS Текстовая версия Сейчас: 19.04.21, 2:32
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!