Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 2
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )


Свернуть

> Добро пожаловать на наш форум

Здравствуйте уважаемый посетитель. К сожалению вы не были распознаны форумом как зарегистрированный пользователь. Для полноценного использования возможностей нашего форума вам необходимо зарегистрироваться. Если вы уже зарегистрированы на форуме, то вам необходимо пройти авторизацию, используя Ваш логин и пароль.

Логин:   
Пароль:
 

Форум:

Новые темы (за 20 дней):

Последние сообщения:

Наши сервисы:

Дополнительно:

Новости для бухгалтера:

 
Договір поставки [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] Автор : редактор Вороная Наталія, податковий експерт Чернишова Наталія, юрист Амброзяк Наталя Суб’єкти господарювання у процесі своєї діяльності здійснюють найрізноманітніші операції. Для цього укладаються різні види договорів. Безумовно, найпоширенішим із них є договір поставки. Також досить часто зустрічається продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Крім того, у наш непростий час для суб’єктів підприємницької діяльності можуть бути цікаві товарообмінні (бартерні) договори. Про перелічені угоди ми з вами й поговоримо в цьому спецвипуску.
Зокрема, ви дізнаєтеся про правові нюанси оформлення, укладення та виконання договорів поставки, міни і продажу товарів у кредит. Крім того, ми зупинимося на податковому та бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із цими угодами. При цьому розглянемо як операції між контрагентами-резидентами, так і операції українських підприємств та підприємців з нерезидентами.
Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податковий експерт Наталія Чернишова, юрист Наталя Амброзяк. Більшість госпсуб’єктів у своїй діяльності рано чи пізно можуть зіткнутися з однією з найпоширеніших правових конструкцій — договором поставки. Про юридичні аспекти, а також про бухгалтерський і податковий облік операцій за такими договорами ми й поговоримо у цьому розділі спецвипуску. Насамперед зупинимося на правових питаннях.

1.1. Правові нюанси

Не важливо, будете ви покупцем або постачальником. Перебуваючи у будь-якій ролі, корисно знати, що таке договір поставки і на які нюанси необхідно звернути увагу, працюючи з подібними угодами.

А почнемо ми традиційно — з визначення.

Що таке поставка

Як і в більшості випадків регулювання типово «підприємницьких» договорів, поставка підпадає під вплив як [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], так і [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]. При цьому [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] виступає тут «першою скрипкою».

Проте до договору поставки застосовуватимуться ще і загальні положення про купівлю-продаж із[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). Подібне положення міститься і в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]. Причина в тому, що поставка є різновидом договору купівлі-продажу.

Варто сказати, що обидва Кодекси надають своє визначення терміна «договір поставки». Але вони тільки доповнюють одне одного (див. табл. 1.1 на с. 4).

Таблиця 1.1. Визначення договору поставки

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки][необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

За договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки можуть бути суб’єкти господарювання, зазначені в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки][необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Ці визначення дозволяють нам сформулювати відмінні ознаки поставки від інших договорів.

1. Як постачальник, так і покупець за договором мають бути госпсуб’єктами. А це означає: якщо звичайна фізособа (не будучи ФОП або представником юрособи) продає щось кому-небудь, то про договір поставки йтися не може. Те ж саме можна сказати і про ситуацію, коли госпсуб’єкт (ФОП або юрособа) продає щось фізособі, яка не є ФОП або представником юрособи.

Нагадаємо, що відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] суб’єкти господарювання — це:

а) господарські організації — юрособи, створені відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], державні, комунальні й інші підприємства, створені відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], а також інші юридичні особи, які здійснюють госпдіяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку;

б) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють госпдіяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ФОП).

2. Покупець придбаває товар для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням.

Так, за договором поставки для підприємницької діяльності можуть отримуватися сировина, матеріали, комплектуючі для виробництва продукції або готова продукція і товари для їх подальшого перепродажу. Під іншими цілями, не пов’язаними з особистим, сімейним або домашнім використанням, можна розуміти застосування товару для забезпечення діяльності покупця (придбання офісної техніки та меблів, службового автомобіля тощо).

3. За прийнятий товар покупець зобов’язується сплатити певну грошову суму. Саме ця ознака відрізняє поставку від договорів дарування та міни (бартеру)*.

* Про договір міни див. на с. 39.

Отже, з визначенням розібралися. Час переходити до істотних умов договору.

Істотні умови договору

За загальним правилом згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] при укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі узгоджувати предмет, ціну і строк дії договору.

Що слід врахувати при формулюванні істотних умов договору поставки?

Предмет. Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки також можуть бути продукція і вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Крім того, не варто забувати, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Законодавець відразу пропонує один з варіантів відображення в договорі таких даних про товар. Зокрема, згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] загальна кількість товарів, які підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачене законом.

Специфікація — це документ, який додається до договору поставки і є його невід’ємною частиною. У ній вказують дані, що характеризують предмет договору (включаючи найменування частин, вузлів і деталей певного виробу, їх кількість, матеріал, масу і т. ін.), асортимент (номенклатуру) товару, його ціну, строки поставки й інші умови.

Водночас правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов’язковою вимогою і виконується за домовленістю сторін (див. постанову ВГСУ від 25.12.2007 р. № 29/375-07). Тобто

сторони договору мають право самостійно вирішити, складати їм специфікацію чи ні

Ціна. Госпсуб’єкти використовують у своїй діяльності вільні і держрегульовані ціни.

Стосовно валюти, у якій виражатиметься ціна, зазначимо таке. Відповідно до положень [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ціна в договорі вказується у гривнях. У зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

На перший погляд, у «внутрішніх» договорах ціна може виражатися виключно у національній валюті України. Проте це не зовсім так.

Дійсно, норми чинного законодавства визначають гривню як єдиний законний платіжний засіб на території України ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). Водночас нормативка не містить заборони для визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). Такого висновку доходить і ВГСУ в постанові від 14.11.2016 р. по справі № 908/1024/16*.

* Див. за посиланням: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Тобто цілком законною буде прив’язка ціни до курсу іноземної валюти у договорі між українськими контрагентами.

Зверніть увагу: ціна має бути прямо вказана або в основному тексті договору, або в специфікації. Інакше договір вважатиметься неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди за всіма його істотними умовами.

Строк дії договору. При встановленні строку дії договору поставки зважайте на норми [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]. Відповідно до них договір поставки може укладатися на 1 рік, на строк більше 1 року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін.

Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на 1 рік

Від строків дії договору необхідно відрізняти строки поставки товару. Для них [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] теж установлює певні рекомендації.

Строки поставки закріплюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного і безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачене законодавством ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначена тільки на рік або менше, то в ньому потрібно закріпити порядок узгодження сторонами строків поставки на подальші періоди до закінчення строку дії цього договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

У разі, коли сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, зазвичай, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Застосування Інкотермс

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] чи законами України.

Подібні положення містяться також у [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] і [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Для договору поставки найбільш використовуваними міжнародними звичаями є Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів (правила Інкотермс).

Орієнтуватися на правила Інкотермс рекомендують також:

— [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки];

— [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки];

— [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки];

— [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Правила Інкотермс використовуються переважно в зовнішньоекономічних контрактах, проте законодавство не забороняє застосовувати їх положення й у «внутрішніх» договорах. При цьому відсутність посилань на Інкотермс в угоді між українськими контрагентами не призводить до визнання його недійсним або неукладеним. На це вказує і Мінекономіки в листах від 10.06.2011 р. № 4201-24/939 і від 18.07.2011 р. № 4201-26/1134. Крім того, держорган звертає увагу на те, що відповідальності за невикористання правил Інкотермс у договорах між українськими контрагентами у вітчизняному законодавстві просто немає.

Що ж являє собою Інкотермс?

По суті, це зведення уніфікованих міжнародних правил поставки товарів. Його використання значною мірою зменшує можливість неоднакового тлумачення подібних термінів у різних країнах.

Правила Інкотермс визначають переважно обов’язки сторін при доставці товару від продавця до покупця. Вони регулюють питання перевезення, страхування, моменту передання ризиків втрати або пошкодження товару і розподілу витрат.

Майте на увазі:

правила Інкотермс не регламентують перехід права власності на товар або можливі наслідки порушення всього договору поставки

Крім того, правила не належать до міжнародних нормативно-правових актів, не є обов’язковими для дотримання і застосування, а мають рекомендаційний характер.

І все-таки яким же чином сторонам застосувати Інкотермс?

Усе достатньо просто. Одна з передбачених правилами умов поставки включається в текст договору. Наприклад, в угоді сторони визначили, що поставка товарів здійснюється за умовами EXW, і вказали адресу складу продавця. Це означає, що покупець повинен забрати товар з указаного в договорі складу. Оплата експортних мит покладається також на покупця.

При цьому зверніть увагу: предметом угоди повинні виступати товари (продукція), виражені в матеріальній формі. Значить, правила Інкотермс не поширюються, зокрема, на операції з передачі майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (нематеріальні активи). Наприклад, вони не охоплюють поставку програмного забезпечення.

Слід зазначити, що правила Інкотермс мають декілька редакцій. Останніми правилами Інкотермс-2010* передбачено використання 11 умов поставки (замість 13, які містили правила Інкотермс-2000). Кожній з умов відповідає свій порядок розподілу між постачальником і покупцем витрат на поставку й обов’язків із забезпечення доставки товару.

* Офіційний сайт Інкотермс-2010 в Україні: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

На сьогодні госпсуб’єкти можуть використовувати як Інкотермс-2000, так і Інкотермс-2010.Такий висновок зроблений у вже згаданих листах Мінекономіки від 10.06.2011 р. № 4201-24/939 і від 18.07.2011 р. № 4201-26/1134. Судова практика підтримує таку позицію (див., наприклад, ухвалуВАСУ від 08.09.2016 р. у справі № 815/2737/15**).

** Див. за посиланням: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Важливо:

при згадці правил Інкотермс у договорі сторонам потрібно вказати конкретну їх редакцію

Інакше вважається, що сторони, які уклали угоду після 01.01.2011 р., керуються Інко- термс-2010.

Особливості зовнішньоекономічних договорів поставки [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 50:

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Передплатити [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 10, оставить комментарий   
Як у податковій накладній зазначати номенклатуру однорідних та ідентичних товарів [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Номенклатура товару нерозривно пов’язана із зазначенням коду УКТ ЗЕД, а найменування послуги — з кодом такої послуги відповідно до ДКПП.

Водночас можливість об’єднання в однорідні групи товарів із різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] або однорідних[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], знаходиться в компетенції підприємства та повинно бути визначено відповідним наказом про його облікову політику. Своєю чергою, слід брати до уваги, що таку однорідність можна створювати, якщо зміна назви товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД.

До того ж реквізит податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця» має відповідати формулюванню в первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів, та не повинен містити інших даних.

Тобто однорідні й ідентичні товари можна згрупувати в графі 2 податкової накладної, якщо й у бухгалтерських первинних документах ці товари також будуть відповідно згруповані.

Таке роз’яснення надало ГУ ДФС у Дніпропетровській області в індивідуальній податковій консультації від 14.06.2017 р. № 629/ІПК/04-36-12-01-16.

У цій же консультації податківці зазначили: питання щодо правомірності відображення в обліку товарів українського походження, які мають ознаки однорідних й ідентичних, мають однаковий код УКТ ЗЕД та ДСТУ, але найменування яких відрізняється, по одному найменуванню та однорідній групі, за своїм змістом не належить до компетенції ДФС.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Товар передано нерезиденту на території України: чи можна застосувати нульову ставку ПДВ? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Резидент України – платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) продає товар нерезиденту, але за умовами договору передає його на митній території України. При цьому фактичне вивезення такого товару з митної території України в митному режимі експорту буде здійснювати такий нерезидент – покупець. У цій ситуації виникає закономірне питання: чи вправі резидент України – постачальник товару застосувати ставку 0% з ПДВ уже за датою передачі товару нерезиденту?

Для відповіді достатньо згадати, що згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за ставкою 0% оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту. Вивезеними ж вони вважаються тільки тоді, коли таке вивезення підтверджене митною декларацією в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме постановою «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» від 21.05.2012 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]:

  • якщо вивезення оформлялося електронною митною декларацією, відомості про це надійдуть до Державної фіскальної служби України автоматично (платнику для цього робити нічого не потрібно);
  • якщо ж митна декларація складалася в паперовій формі, фактичне вивезення підтверджується відміткою в ній – її митний орган зробить за заявою декларанта або уповноваженої ним особи.
З огляду на це на дату передачі товару нерезиденту на митній території України підстав для застосування ставки 0% з ПДВ ще немає. Вони з’являться лише після фактичного вивезення такого товару, підтвердженого в зазначеному вище порядку. По суті, про це й повідомили податкові органи в листі ГУ ДФС у Чернігівській області «Щодо виникнення у платника податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість» від 21.04.2017 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]: «…відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ при експорті товарів є дата оформлення митної декларації, тобто дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування − за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму. Факт вивезення товарів за межі митної території України, які були поміщені у митний режим експорту, підтверджується митною декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України».

Водночас зауважимо, що такий самий висновок діятиме і в тому випадку, якщо нерезидент – покупець товару до моменту його фактичного вивезення продасть такий товар третій особі.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Визначаємо відповідність між кодами УКТ ЗЕД і кодами видів сільгоспдіяльності [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Під час складання податкової накладної за операціями з постачання товарів і послуг платник податку самостійно визначає відповідність таких кодів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, коду послуг — за ДКПП.

Водночас платники ПДВ, які претендують на отримання сільгоспдотації, мають керуватися Таблицею відповідності кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД, визначених у ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», кодам товарів згідно з УКТ ЗЕД (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. № 83). Адже бюджетна дотація надається сільгоспвиробникам, які провадять види діяльності, визначені в п. 161.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV.

Приміром, умовному коду 715 згідно з таблицею відповідності відповідає код виду діяльності (КВЕД) 10.51 «Перероблення молока, виробництво масла та сиру» та коди УКТ ЗЕД 0401 «Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин» та 0403 «Маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір та інші ферментовані або сквашені (бактеріальними заквасками) молоко та вершки, згущені або незгущені, з додаванням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизовані чи неароматизовані, з додаванням або без додавання фруктів, горіхів чи какао».

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Умови мораторію на перевірки платників із зони АТО [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
До завершення АТО до платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території і не можуть пред’явити первинних документів, застосовують спецправила для підтвердження даних податкової звітності.

До завершення АТО до платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території і не можуть пред’явити первинних документів, застосовують спецправила для підтвердження даних податкової звітності.

Підставами неможливості пред’явити первинні документи є:

  • первинні документи втрачені, знищені чи зіпсовані у зв’язку із проведенням АТО;
  • первинні документи залишилися на тимчасово окупованій території і їх неможливо вивезти (п.п. 11 п. 38 розд. XX Податкового кодексу України).
Якщо платник податків втратив та/або не може вивезти первинних документів, він подає до ДФС за місцем обліку повідомлення у довільній формі, підписане керівником і головним бухгалтером. У ньому такий платник зазначає обставини втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, календарні періоди (день/місяць/рік) та загальний перелік первинних документів.

Після того як платник подав таке повідомлення, запроваджують мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо згодом платнику стане відомо про втрату цих документів, такий платник має подати до ДФС нове повідомлення про обставини такої втрати.

ДФС не може перевіряти платників, які подали повідомлення про втрату первинних документів, стосовно зазначених у повідомленні періодів, у т. ч. після завершення АТО.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Затверджено оновлений порядок інформування про порушення застосування ПСП [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Затверджено новий Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу, сфера дії якого охоплює роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування податкової соціальної пільги.

Контролюючий орган, що здійснює аналіз показників податкової звітності, повідомляє роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку — працівником такого роботодавця застосування податкової соціальної пільги, про позбавлення платника податку чи відновлення його права на податкову соціальну пільгу відповідно до норм пп.пп. 169.2.1, 169.2.4 ПКУ.

Структурний підрозділ ДФС у Повідомленні про порушення зазначає про відновлення права працівника на податкову соціальну пільгу платника ПДФО, яка розпочинає застосовуватися з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому суми недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100% суми недоплати повністю погашені платником податку на підставі включення таких сум до його річної податкової декларації в разі, якщо такі суми не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Не сплутайте код продукції та код послуг під час заповнення податкових накладних [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Під час складання податкової накладної в разі постачання товару необхідно заповнювати графу 3.1 розділу Б табличної частини податкової накладної, у якій зазначати код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД. Своєю чергою, для правильного заповнення податкової накладної, складеної за операціями з постачання послуг, у такій податковій накладній у графі 3.3 необхідно вказувати згідно з ДКПП саме код послуги, а не код продукції.

Таким чином, податкова накладна, складена за операціями з постачання послуг, у якій згідно з ДКПП указано код продукції (товару), а не код послуги, вважається складеною з порушенням норм ПКУ та не може бути зареєстрована в ЄРПН.

Приміром, код 02.20 установлено ДКПП для продукції «Деревина необроблена», а не для коду послуги з лісозаготівлі. Тому в разі спроби зареєструвати в ЄРПН податкову накладну з кодом послуги 02.20 платник отримує відмову із зазначенням причини «Код послуги не відповідає Державному класифікатору продукції та послуг».

Таке роз’яснення було надано ДФСУ в ІПК від 12.06.2017 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Водночас у цій консультації за визначенням коду послуги згідно з ДКПП податківці пропонують звернутися до Науково-дослідного інституту метрології вимірювальних і управляючих систем (адреса: вул. Кривоноса, 6, м. Львів, 79008).



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 7, оставить комментарий   
Зміни до Закону про бухоблік прийняті за основу [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
22 червня прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)» ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Законопроектом пропонується привести норми Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконалити порядок застосування МСФЗ.

Проектом, зокрема, пропонується нове визначення терміну «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Такими суб’єктами будуть тільки підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів (тобто не будь-які публічні акціонерні товариства), страховики, недержавні пенсійні фонди. Інші фінансові установи будуть підприємствами, що становлять суспільний інтерес тільки за умови відповідності критеріям встановлених для середніх та великих підприємств. Таким чином, інші фінансові установи, що відповідатимуть критеріям мікро і малих підприємств не входитимуть до складу підприємств, що становлять суспільний інтерес. Це значно розширить ринок для вітчизняних аудиторських компаній;

З урахуванням положень Директиви ЄС №2013/34/ЄС проектом пропонується звільнити мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління, так звану нефінансову інформацію;

Законопроектом пропонується уточнити вимоги щодо складання фінансової звітності за міжнародними стандартами підприємствами, що становлять суспільний інтерес та підприємствами, що займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення;

Проектом в розрізі категорій підприємств (особливо підприємств, що становлять суспільний інтерес) визначені підходи до подання та оприлюднення фінансової звітності (уточнені дати оприлюднення фінансової звітності);

Документом пропонується імплементувати вимоги Директиви ЄС № 2013/34/ЄС та міжнародних стандартів фінансової звітності в частині консолідованої фінансової звітності з уточненням, що вона складається за правилами національних або міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку. Вимоги консолідації звітності не поширюються на малі групи підприємств.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які були внесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 3 листопада 2016 року №1724-VIII.

На доопрацювання за результатами розгляду направлено законопроекти про аудиторську діяльність № 2534 і про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність №6016.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Чи враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції вартість придбаного товару у 2016 році, який не реалізовано? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у редакції, що діяла до 01.01.2017, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ (п.п. 39.2.1.2 ПКУ).

Зазначені господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 ПКУ).

Згідно п.п. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Отже, для визначення вартісного критерію контрольованої операції враховуються здійснені господарські операції за відповідний податковий (звітний) рік, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі операції з придбання товару, незалежно від того чи реалізований він протягом такого звітного календарного року. При цьому в наступному році його вартість не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію.сплачувати та звітувати з рентної плати за спецводовикористання у разі придбання земельної ділянки із свердловиною.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Должен ли ФЛП-единщик, устанавливающий домофоны, применять РРО [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Если подрядчик выполняет работы по монтажу «системы многоэтажного домофона», а оплату получает в наличных, расчет проводят с применением РРО. Однако это правило не касается ФЛП, которые не пересекли предел в 1 млн грн, установленный п. 296.10 НКУ, передает [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

По итогам выполненной работы проводят расчет с заказчиком как за проведенные монтажные работы, так и за смонтированное оборудование. Заметим, что подрядчик должен выполнять работу, определенную договором, со своего материала и своими средствами, если иное не установлено договором (ч. 1 ст. 839 ГКУ).

По поводу вопроса, следует ли относить «Переговорные устройства», «Видеотелефоны» и «Домофоны» к Перечню групп технически сложных бытовых товаров, ГФС советует обратиться в Минэкономразвития как к разработчику и компетентный в этих вопросах орган.

Индивидуальная налоговая консультация ГФС [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Косметичні зміни у звітності з екологічного податку та цільової надбавки [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Щоб узгодити податкову звітність із Податковим кодексом України (ПК), Мінфін уніс косметичні зміни до форм додатків до Податкової декларації збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Щоб узгодити податкову звітність із Податковим кодексом України (ПК), Мінфін уніс косметичні зміни до форм додатків до Податкової декларації збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (далі — декларація з цільової надбавки) та Податкової декларації екологічного податку (далі — декларація з екологічного податку).

Так, рядки додатків 1 і 2 до декларації з цільової надбавки та додатків 1-6 до декларації з екологічного податку, передбачені для розрахунку пені, відтепер міститимуть посилання на відповідні норми ПК: підпункт 129.1.3 та пункт 129.4.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Паркуватися на місці для інваліда буде дорого [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю» (законопроект [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які дозволять законодавчо захистити право осіб з інвалідністю або водіїв, які перевозять інвалідів, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних місцях, з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення доповнено:

статтю 122 новою частиною 5, якою встановлено відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками, де дозволено зупинку лише водіям з інвалідністю;

статтю 1521 новими частинами шостою та сьомою, якими встановлено відповідальність за паркування транспортного засобу на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії-інваліди, та за необлаштування на майданчиках для паркування місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії інваліди.

Змінами до статті 255 КУпАП надано уповноваженим посадовим особам органів внутрішніх справ (Національної поліції) право складати протоколи про вчинення вищеназваних адміністративних правопорушень.

Також, право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1521 КУпАП, надано посадовим особам, уповноваженим на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також членам громадських організацій осіб з інвалідністю, уповноваженим на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Які новації несе майбутня пенсійна реформа [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Для інформування громадськості про нюанси пенсійних змін [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], у якому розміщено найпоширеніші запитання та відповіді, що виникають у зв’язку з майбутніми новаціями в пенсійному законодавстві.

Зокрема розміщено пояснення щодо того:

  • як саме підвищаться пенсії та що зміниться в механізмі їх розрахунку;
  • чи зараховується навчання в університеті до страхового стажу;
  • чи планується проводити осучаснення пенсій для колишніх учених, яким пенсія була нарахована за спеціальним законодавством;
  • які пенсійні пільги передбачені для жінок;
  • чи переглядатимуться пенсії для тих, хто вийшов на пенсію в 2017 році.
Також указується, що з 1 січня 2018 року пропонується встановити такі правила:

  • Пенсія за віком у 60 років
Пенсія за віком у 60 років призначатиметься за наявності страхового стажу 25 років. Кожні 12 місяців вимога до розміру страхового стажу збільшуватиметься на 1 рік. І в 2028 році, аби отримати пенсію за віком, необхідно буде мати 35 років страхового стажу.

Для стимулювання продовження роботи після досягнення пенсійного віку пропонується залишити чинну систему доплати (бонусу) за більш пізній вихід на пенсію — 0,5% від нарахованої пенсії за кожен додатковий місяць страхового стажу (або 6% — за рік). У випадку ж виходу на пенсію з відстрочкою понад 5 років такий бонус становитиме 0,75% від нарахованої пенсії за кожен місяць страхового стажу після досягнення 60-річного віку (або 9% — за рік).

Якщо в 60-річної особи не буде зазначеної тривалості страхового стажу, вона має право обрати — допрацювати необхідну кількість років або придбати необхідну тривалість страхового стажу для призначення пенсії у віці від 60 до 63 років.

Ці правила діятимуть із урахуванням перехідного періоду підвищення пенсійного віку жінкам.

  • Пенсія за віком у 63 роки
У 63 роки пенсія за віком — як для чоловіків, так і для жінок, призначатиметься за наявності страхового стажу тривалістю від 15 до 25 років. Кожні 12 місяців вимога до кількості страхового стажу збільшуватиметься на 1 рік до досягнення в 2028 році 25–35 років страхового стажу.

Якщо в 63-річної особи не буде зазначеної тривалості страхового стажу, вона має право обрати — допрацювати необхідну кількість років або придбати необхідну тривалість страхового стажу для призначення пенсії у віці від 63 до 65 років.

  • Пенсія за віком у 65 років
Починаючи з 1 січня 2019 року, особам, у яких страховий стаж становитиме 15 років, пенсія за віком призначатиметься в 65 років.

Особи, у яких відсутній страховий стаж (загальний) тривалістю 15 років, матимуть право на призначення державної соціальної допомоги після досягнення 65 років за сукупним доходом сім’ї.

Зауважимо, що 21 червня проект законів про пенсійну реформу направлено на розгляд Парламенту. Ознайомитися з документами можливо за гіперпосиланнями:

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Фактори визначення ринкової ціни у податкових спорах: судова практика [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (Ухвала ВАСУ 06 квітня 2017 р. у справі № К/800/12802/16 , ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Водночас, Цивільним кодексом України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Тобто, визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.

Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

В свою чергу, згідно підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах .

ВАЖЛИВО: Із вищенаведеного слідує, що встановлювати ціни, які не підтягають державному регулюванню, на продукцію або товари, належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин.

При дослідженні фактору «формування ціни» податковий орган повинен співставити такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту.

Однак зазвичай податковий орган, при визначенні звичайної ціни, не враховує звичайні ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів. (Ухвала ВАСУ 13 червня 2017 р. у справі № К/800/19334/17 , ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Між тим, для визначення ринкової ціни недостатньо порівнювати ціни на аналогічні товари, такі ціни мають скластись за аналогічних умов поставки (період укладення контракту, місце укладення контакту, базисні умови поставки, обсяг товару, умови оплати, у тому числі щодо необхідності встановлення передоплати, гарантії, застосування акредитиву тощо).

ВАЖЛИВО: Окремо необхідно вказати, що правомірність прийняття оскаржуваних платником податків рішень покладається на контролюючий орган у адміністративному процесі і виходячи із принципу презумпції невинуватості обов’язок доведення невідповідності бази оподаткування звичайній ціні покладається саме на контролюючий орган (Ухвала ВАСУ від 16 лютого 2016 р. у справі № К/800/25376/15 , ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Більше того, інформація щодо ринкових цін відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про інформацію» є податковою інформацією. Джерела податкової інформації визначено у пункті 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, у тому числі у підпункті 72.1.6 цього пункту, який передбачає використання іншої оприлюдненої або одержаної за запитом інформації.

Право на використання податкової інформації щодо ринкових цін та результатів її опрацювання (порівняння із ціною постачання, застосованою платником податків), у тому числі у висновках за результатами перевірок, закріплено у пункті 71.1 статті 71, пункті 74.2 статті 74 та підпункті 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України.

Таким чином, під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надіслати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень застосованої ціни або навпаки, контролюючий орган, використовуючи свої бази, має зробити самостійний аналіз з урахуванням факторів викладених вище.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Як сплачувати та звітувати з рентної плати за спецводовикористання у разі придбання земельної ділянки із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Як здійснюється сплата рентної плати за спеціальне використання води у разі придбання земельної ділянки із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) та який перший звітний (податковий) період для подання податкової звітності буде у разі фактичного використання води зі свердловини?

Відповідно до п.п. 252.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді (п. 252.3 ПКУ).

Водночас суб’єкти господарювання, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів є платниками рентної плати за спеціальне використання води.

Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 255.3 ПКУ).

Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території у той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 255.2 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ПКУ).

Платник рентної плати до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період подає податкову декларацію з рентної плати за:

— користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 ПКУ);

— спеціальне використання води – за основним або неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням водного об’єкта (п. 63.3 ПКУ).

Суб’єкт господарювання відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (в редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. № 462) (далі – Порядок), повинен зареєструватись у контролюючому органі як платник податків та повідомити за формою № 20-ОПП про відповідний об’єкт оподаткування, (зокрема, свердловину, з якої здійснюється використання води) протягом 10 робочих днів після відкриття такого об’єкта (розд.VIII Порядку).

Таким чином, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована), є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл (п. 252.23 ПКУ).



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Поштові посилки з-за кордону вартістю до 300 євро пропонують не обкладати митом [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Група депутатів виступила з ініціативою підвищити верхню межу вартості товарів, що пересилаються в Україну з-за кордону, до 300 євро.

Відповідний проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо підвищення граничної межі безмитного переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі) зареєстровано у Верховній Раді за [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Так, документ передбачає встановити, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника в міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника в міжнародних експрес-відправленнях, а також товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються в несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Прийнято Закон «Про енергетичну ефективність будівель» [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
Законом визначено правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях (законопроект [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель з метою підвищення рівня енергетичної ефективності будівель з урахуванням місцевих кліматичних умов та забезпечення належних умов для проживання та/або життєдіяльності людей у таких будівлях.

Законом також визначено: особливості здійснення обстеження систем опалення та кондиціонування будівель; основні енергоефективні заходи в будівлях та механізми їх фінансування; загальні засади професійної діяльності в сфері енергетичної ефективності будівель; нормативно-правові засади здійснення незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності будівель та звітів про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель; особливості розроблення національних планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії; відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Законом встановлено мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, які розраховуються за методикою, передбаченою частиною першою статті 5 цього Закону, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимог до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель відповідно до економічно доцільного рівня та диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт).

Законом внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про рекламу» та «Про регулювання містобудівної діяльності».

Законом також передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти гарантування фінансування заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель (Фонд енергоефективності), які ґрунтуються на практиках країн-членів ЄС.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 3, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо використання квитків при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень (лист ДФСУ від 10.05.2017 р. № 7601/5/99-99-14-05-01-16) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.05.2017 р. № 7601/5/99-99-14-05-01-16

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист <...> щодо використання квитків при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень і в межах компетенції повідомляє.

Щодо видачі розрахункових документів при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України від 6 червня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) та розрахункових книжок (далі - РК) з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Пунктом 4 ст. 9 Закону N 265 визначено, що РРО та РК не застосовуються при продажу квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547 <...> (далі - Порядок N 547).

Порядком N 547 визначено форму та порядок ведення КОРО на окрему господарську одиницю.

Варто зазначити, що використання форми товарно-касових книг (форма N 11-АП) при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом було припинено у зв'язку з втратою чинності наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. N 279 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу" відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. N 503 "Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування" <...> (далі - наказ N 503).

Відповідно до ст. 39 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення для пасажира, - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Типові форми квитків на проїзд пасажирів на маршрутах загального користування, зокрема міжміських автобусах (типи I, II, III, IV), затверджено наказом N 503.

Пунктом 2 наказу N 503 визначено, що вартість проїзду за розрахунками пасажирських перевізників, інформація про перевізника, страховика та страхову суму вносяться у квитки друкованим способом. Тарифна вартість (для приміських та міжміських маршрутів) установлюється шляхом множення покілометрового тарифу на відстань від початку маршруту до середини тарифної зони.

При цьому нормативно не встановлено книг спеціальної форми та відповідного порядку їх заповнення для суб'єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу в автотранспорті.

Державна фіскальна служба України до запровадження нової форми документа для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу суб'єктам господарювання, вважає за можливе використовувати форму КОРО на господарську одиницю, передбачену Порядком N 547, здійснюючи у ній записи у зручний для суб'єкта господарювання спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.

Також згідно з пп. 5 п. 4 розділу II Порядку N 547 використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків, здійснення записів про реквізити РК до початку використання РК та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Отже, для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб'єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю, яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).

Під час продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю РРО та РК не застосовуються.

Якщо квитки, що видаються пасажирам, не відповідають вказаним вимогам або якщо такі документи не видаються, то розрахунки мають проводитися із застосуванням РРО.

Також повідомляємо, що ДФС неодноразово зверталась до Міністерства інфраструктури України з пропозицією спільного розроблення та затвердження спеціальних форм КОРО та РК для їх використання при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень.

Статтею 10 Закону N 265 визначено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті дозволено проводити без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Таким чином, якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.

Враховуючи викладене, для підтвердження витрат на проїзд працівника підприємства, що перебував у відрядженні, якщо у квитку на міжміські перевезення реквізити, передбачені п. 2 наказу N 503, вписані від руки або не вказані, необхідно долучити також і відповідну розрахункову квитанцію, видану перевізником.

Щодо здійснення автоперевезень фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку, то варто зазначити, що фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону N 265 не застосовують РРО та РК.

Отже, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють міжміські перевезення, зобов'язані на вимогу пасажира видавати письмовий документ (квиток) за формою, затвердженою наказом N 503.

Водночас зазначаємо, що згідно з п. 15 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, при наданні послуг зобов'язані надавати покупцю послуг на його вимогу чек або інший письмовий документ, що засвідчує надання послуг, з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів.

Щодо відповідальності за невидачу пасажиру розрахункового документа

Стаття 17 Закону N 265 передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за РК, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 грн; за кожне наступне вчинене порушення - 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

3) 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, РК або використання незареєстрованої належним чином РК чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання РК протягом встановленого терміну.

Щодо обліку витрат на відрядження

Податковим кодексом України (далі - Кодекс) визначаються функції контролюючих органів. Зокрема, п. 191. 1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Згідно із пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів тощо.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця / сторони, що відряджає.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (далі - Інструкція N 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію N 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції N 59 витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

Зауважуємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").



В. о. Голови

М. Продан



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 1, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Мінсоцполітики: Щодо встановлення тарифних розрядів керівним працівникам установ, закладів та організацій (лист Мінсоцполітики від 22.02.2017 р. № 437/0/101-17/281) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.02.2017 р. № 437/0/101-17/281

Щодо встановлення тарифних розрядів керівним працівникам установ, закладів та організацій

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування нормативно-правових актів з питання встановлення тарифних розрядів керівним працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та в межах компетенції повідомляє.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про оплату праці" умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери".

На виконання пункту 6 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади було розроблено і затверджено конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їхньої роботи.

Керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлення тарифних розрядів у межах діапазону, затвердженого відповідною схемою, проводиться за рішенням органу вищого рівня з урахуванням, у разі наявності, показників віднесення до груп з оплати праці керівних працівників закладів та установ.

Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. N 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" конкретні розміри посадових окладів встановлюються у межах затвердженого фонду заробітної плати.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.



Заступник директора Департаменту -
начальник відділу оплати праці
у бюджетній сфері


А. Литвин



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 1, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Мінсоцполітики: Щодо встановлення посадових окладів (лист Мінсоцполітики від 23.11.2016 р. № 1587/13/8416) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.06.17, 23:50 — 0 комментариев
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.11.2016 р. № 1587/13/8416

Щодо встановлення посадових окладів

<...> Відповідно до статей 15 Закону України "Про оплату праці" та 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) госпрозрахункові підприємства форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (територіальними) угодами.

З метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів на підприємствах незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, укладається колективний договір (стаття 11 КЗпП).

Згідно із статтею 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір укладається на основі чинного законодавства та прийнятих сторонами зобов'язань. До нормативних умов колективного договору належать умови, якими встановлюються форми, системи, розміри заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці тощо.

Міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства в залежності від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні ("вилки") ставок (окладів). При застосуванні діапазонів ("вилок") окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.

Схеми посадових окладів - це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, з кожної із яких визначено розміри посадових окладів. У схемах передбачено два розміри посадових окладів - мінімальний і максимальний. Така "вилка" посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їх кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов'язків.

Фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої "вилки") з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці та не є порушенням трудового законодавства.



Директор Департаменту

О. Товстенко



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 1, оставить комментарий   
RSS Текстовая версия Сейчас: 23.06.17, 2:04
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне