Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 6
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )


Свернуть

> Добро пожаловать на наш форум

Здравствуйте уважаемый посетитель. К сожалению вы не были распознаны форумом как зарегистрированный пользователь. Для полноценного использования возможностей нашего форума вам необходимо зарегистрироваться. Если вы уже зарегистрированы на форуме, то вам необходимо пройти авторизацию, используя Ваш логин и пароль.

Логин:   
Пароль:
 

Форум:

Новые темы (за 20 дней):

Последние сообщения:

Наши сервисы:

Дополнительно:

Новости для бухгалтера:

 
Минфин планирует внести изменения в Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Министерство финансов Украины обнародовало проект приказа «Об утверждении Изменений к Положению о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете».

Проект приказа подготовлен с целью реализации норм Закона Украины о[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] «О внесении изменений в Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» относительно усовершенствования некоторых положений».

Проектом приказа предусмотрено:

1) Несущественные недостатки в документах, содержащих сведения о хозяйственной операции, не являются основанием для непризнания хозяйственной операции, при условии, что такие недостатки не препятствуют возможности идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции, и содержат сведения о дате составления документа, названии предприятия, от имени которого составлен документ, содержании и объеме хозяйственной операции и тому подобное.

2) Уточнение относительно лица, обеспечивающего ведение бухгалтерского учета на предприятии.

В случае принятия, этот приказ вступит в силу со дня его официального опубликования.

Замечания и предложения к проекту приказа предоставлять в течение 20 дней со дня его опубликования на официальном веб-сайте Министерства финансов Украины в письменной и/или электронной форме по адресу: Министерство финансов Украины, 01008, г. Киев-8, ул. Грушевского, 12/2 или 04071, г. Киев, ул. Межигорская, 11, e-mail: y.shevchuk@minfin.gov.ua.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 16, оставить комментарий   
МВФ обнародовал свою позицию по внедрению в Украине налога на выведенный капитал [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Фонд выступает за сохранение утвержденного уровня дефицита госбюджета при введении налога на выведенный капитал, сообщает [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Международный валютный фонд выступает за то, что при переходе Украины на модель налогообложения выведенного капитала должны быть найдены компенсаторы ожидаемых потерь государственного бюджета.

Об этом сообщил заместитель главы Администрации президента Дмитрий Шимкив, отвечая на вопрос журналистов о сроках внесения на рассмотрение парламента законопроекта о введении налога на выведенный капитал.

"В диалоге с нашим кредитором Международным валютным фондом есть понимание... Международный валютный фонд выступает за то, чтобы с введением этой налоговой новации общий дефицит бюджета не изменился. Это означает, что должны быть найдены компенсаторы, то есть непосредственно это означает урезание некоторых расходов госбюджета", - сказал Шимкив.

Он отметил, что сейчас от Минфина ожидаются расчеты и предложения относительно расходов, которые могут быть уменьшены для того, чтобы компенсировать потери и сохранить дефицит бюджета на уровне, который был согласован с МВФ.




По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 12, оставить комментарий   
Ошибочная налоговая накладная до 01.12.2017: подавать ли документы [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Письмо ГФС от 14.05.2018 № 2114/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Заблокированные налоговые накладные подлежали разблокированию 02.01.2018, кроме:

  • налоговых накладных/расчетов корректировки (ПН/РК), в отношении которых по состоянию на 01.12.2017 плательщики не подали объяснений и копий документов;
  • ПН/РК, в отношении которых принято решение об отказе в регистрации НН/РК в Едином реестре налоговых накладных (ЕРНН), по которым по состоянию на 01.12.2017 не начинали процедуру обжалования в административном или судебном порядке.
Плательщики НДС, которым до 01.12.2017 остановили регистрацию НН/РК в ЕРНН и которые не предоставили объяснений и копий документов, имеют право в течение 365 календарных дней с даты возникновения налогового обязательства представить объяснения и копии документов. То есть налогоплательщик самостоятельно решает, предоставлять/не предоставлять объяснения и копии документов к НН/РК, составленных до 01.12.2017, регистрацию которых в ЕРНН остановили.

Информацию из налоговой накладной, которую составили без факта осуществления хозяйственной операции, не отражают в налоговой отчетности по НДС.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 12, оставить комментарий   
Покупатель получил доступ к контенту на сайте: когда будет НДС [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Если поставщик предоставляет доступ покупателю к контенту в звуковой, текстовой или графической формах на сайте, а покупатель использует такой доступ и получает программную продукцию (ее копию), такую операцию освобождают от налогообложения НДС. Если же доступ предоставляют исключительно для поиска, обработки, получения информации, без фактической поставки покупателю программной продукции (ее копии), операцию облагают НДС по ставке 20%.

Также освобождаются от налогообложения НДС услуги по техподдержке программной продукции, если она является составной поставки программной продукции и входит в ее стоимость.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 12, оставить комментарий   
Ввозим безвозмездно полученные товары: будет ли налоговый кредит [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

При импорте товаров право отнести суммы налога к налоговому кредиту удостоверяет таможенная декларация. Базой налогообложения для импортируемых товаров является договорная стоимость, но не ниже таможенной стоимости таких товаров, с учетом пошлины и акцизного налога, которые подлежат уплате и входят в цену товаров.

Следовательно, суммы НДС, уплаченные за ввоз товаров (в т. ч. в случае их безвозмездного получения), включаются в состав налогового кредита на основании надлежащим образом оформленной таможенной декларации.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 13, оставить комментарий   
Бухгалтерский учет НДС: на что обратить внимание [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Налог на добавленную стоимость это косвенный налог, который входит в цену товаров (работ, услуг) и уплачивается покупателем, но его учет и перечисление в государственный бюджет осуществляет продавец (налоговый агент). Как отражать в бухучете операции, связанные с начислением входного НДС и налоговых обязательств?

Правила учета НДС

Бухгалтерский учет по расчетам по налогу на добавленную стоимость (далее – НДС) зависит от того, как их облагают согласно Налоговому кодексу Украины (далее НКУ). На основе этого Минфин своим приказом утвердил Инструкцию по бухгалтерскому учету налога на добавленную стоимость от 01.07.1997 [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (далее Инструкция № 141). Для бухучета НДС – это ключевой документ.

НДС-операции отражаются на следующих субсчетах:

  • 641 «Расчеты по налогам»,
  • 643 «Налоговые обязательства»,
  • 644 «Налоговый кредит»,
  • 315 «Специальные счета в национальной валюте».
Аналитические счета обеспечивают детализацию. Например, субсчет 641 обобщает показатели по различным налогам. Поэтому суммы НДС следует отражать на аналитическом счете «Расчеты по налогу на добавленную стоимость» (п. 1 Инструкции № 141). Обычно используют субсчет 6412.

Система электронного администрирования НДС

Субсчет 315 появился после внедрения системы электронного администрирования НДС. На нем учитываются средства на электронном НДС-счете, который Казначейство открывает плательщику НДС.

Субсчет 315 используют только для учета средств на электронном НДС-счете, а не для контроля регистрационной суммы НДС (Инструкция по применению Плана счетов бухгалтерского учета активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций предприятий и организаций, утвержденная приказом Минфина от 30.11.1999 [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Входной НДС

Налоговый кредит формируют по операциям:

  • приобретение или изготовление товаров и услуг;
  • приобретение внеоборотных активов;
  • получение налогооблагаемых услуг от нерезидента;
  • ввоз внеоборотных активов на таможенную территорию Украины по договорам оперативного или финансового лизинга;
  • ввоз товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] НКУ).
В общем случае бухгалтерский учет входного НДС зависит от того, какое событие было первым: списали средства или получили товары или услуги (п. 198.2 НКУ). Главным в операциях по входному НДС является факт регистрации налоговой накладной в Едином реестре налоговых накладных (ЕРНН). Ведь без этого налогового кредита не будет. Исключение существует для операций, подтвержденных документами в соответствии с [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] НКУ.

Для учета сумм НДС, не подтвержденных зарегистрированными в ЕРНН накладными, необходимо использовать аналитический субсчет 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный».

В случае импорта товаров налоговый кредит возникает на дату уплаты НДС по налоговым обязательствам, а для операций по поставке услуг нерезидентом – на дату, когда плательщик составил налоговую накладную при условии ее регистрации в ЕРНН.

Налоговые обязательства

Продавец, который поставляет товары или услуги, начисляет налоговые обязательства по НДС (п. 185.1 НКУ). В общем случае датой возникновения налоговых обязательств является первая из следующих дат:

  • получение средств от покупателя/заказчика;
  • отгрузка товаров (п. 187.1 НКУ).
В случае поставки товаров или услуг следует ориентироваться на нижний порог для исчисления налогооблагаемой базы НДС:

  • цену приобретения товара (услуги);
  • обычную цену самостоятельно изготовленных товаров (услуг);
  • остаточную стоимость необоротных активов (п. 88.1 НКУ).
Подпункт 1.3 Инструкции № 141 требует признавать налоговые обязательства по НДС на сумму превышения фактической себестоимости проданных товаров, работ, услуг над фактической ценой их продажи, хотя такой минимальной базы НКУ уже не содержит.

Инструкция № 141 не уточняет, на какие расходы списывать суммы превышения минимальной базы над договорной стоимостью. Однако по логике применения расходных счетов все доначисления НДС-обязательств, не связанные с поставкой необоротных активов, целесообразно отражать на субсчете 949 «Прочие расходы операционной деятельности». Пользоваться субсчетом 977 «Прочие расходы деятельности» следует, когда в соответствии доначисляются НДС-обязательства по необоротным активам.

Когда приобретаются или изготавливаются товары, услуги, необоротные активы, всю сумму НДС сразу нужно включать в налоговый кредит. Так нужно делать независимо от того, используются ли они в налогооблагаемых операциях в пределах хозяйственной деятельности или в операциях, не являющихся объектом налогообложения или которые освобождены от обложения НДС (п. 198.3 НКУ).

Однако если такое приобретение не связано с хозяйственной деятельностью плательщика или приобретенные с НДС товары, услуги, необоротные активы планируется использовать в хозяйственной деятельности или в операциях, которые не облагаются НДС, обязательно стоит начислить условные налоговые обязательства по НДС (п. 198.5 НКУ).

Условные налоговые обязательства определяются по товарам, услугам, необоротным активами, приобретенным для использования в:

  • не налогооблагаемых операциях – на дату их приобретения;
  • налогооблагаемых операциях, но начали использовать в необлагаемых операциях, – на дату начала их фактического использования, определенную в первичных документах.
Включать сумму условных налоговых обязательств сразу в состав расходов правильно, если при приобретении товаров (внеоборотных активов) не было известно об их будущем использовании в нехозяйственной деятельности или необлагаемых операциях. Иначе произойдет нарушение правил бухучета (п. 9 П(С)БУ 9 «Запасы»; п. 8 П(С)БУ 7 «Основные средства»; п. 11 П(С)БУ 8 «Нематериальные активы»; п. 10, 11 Инструкции № 141).

Весь «входной» НДС относится к налоговому кредиту. Если такие товары, услуги, необоротные активы в дальнейшем частично использовались в облагаемых операциях, частично – в необлагаемых, необходимо начислить налоговые обязательства по НДС. Кроме того, размер доли должен соответствовать доле использования таких товаров, услуг, необоротных активов в необлагаемых операциях.

По итогам года плательщик НДС проводит перерасчет налога, по результатам которого доначисляет (уменьшает) налоговые обязательства по НДС на основании расчета корректировки, зарегистрированного в ЕРНН (п. 199.4 НКУ).



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 10, оставить комментарий   
Изменения в коэффициентах нормативной денежной оценки земли [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
С 17.07.2018 вступает в силу приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 27.03.2018 № 162, которым внесены изменения в Порядок нормативной денежной оценки земель населенных пунктов, утвержденный Приказом Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 25.11.2016 № 489 (далее - Порядок).

Порядком предусмотрено, что с 17.07.2018 для земельных участков, информация о которых не внесена в сведения Государственного земельного кадастра и в случае если в сведениях Государственного земельного кадастра отсутствует код Классификации видов целевого назначения земель для земельного участка, коэффициент, характеризующий функциональное использование земельного участка (Кф) при расчете ее нормативной денежной оценки применяется со значением 3,0.

Таким образом, плательщики, имеющие земельные участки, информация о которых не внесена в сведения Государственного земельного кадастра и в случае если в сведениях Государственного земельного кадастра отсутствует код Классификации видов целевого назначения земель для земельного участка, должны подать в контролирующие органы уточняющие налоговые декларации за II полугодие 2018 года с новой справкой (извлечением) о нормативной денежной оценке земельного участка, выданной с учетом требований Порядка (с 17.07.2018), как это предусмотрено ст.286 Налогового кодекса Украины.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 15, оставить комментарий   
Правила подписания кассовых ордеров [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Согласно п. 25 раздела III Положения о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденного постановлением Правления НБУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], прием наличных в кассу производится по приходным кассовым ордером ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]), подписанным главным бухгалтером или лицом, уполномоченным руководителем учреждения/предприятия. К ПКО могут прилагаться документы, которые являются основанием для их составления.

О приемке учреждениями/предприятиями наличных в кассу по приходным кассовым ордерам выдается квитанция (которая является отрывной частью ПКО), подписанная главным бухгалтером или лицом, уполномоченным руководителем, подпись которых может быть заверена печатью этого предприятия. Использование печати учреждением/предприятием не является обязательным. Об этом говорится в письме ГФС [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Пунктом 26 раздела III Положения N 148, определено, что выдача наличных денег из касс производится по расходным кассовым ордерам ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) или [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]. Документы на выдачу наличных подписываются руководителем и главным бухгалтером либо лицом, уполномоченным руководителем. К расходным ордерам прилагаются заявления на выдачу наличных, расчеты.

Подпись руководителя предприятия на РКО не обязательна, если на прилагаемых к расходным кассовым ордерам документах, заявлениях, счетах есть его разрешительная надпись.

ГФС считает, что в случае если приходный или расходный кассовый ордер подписан не главным бухгалтером, а лицом, уполномоченным руководителем предприятия на указанные действия, то фамилия и инициалы вносятся именно лицом, фактически подписавшим такие ордера.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 10, оставить комментарий   
Как декларировать рентную плату за воду, которая частично поставляется для удовлетворения санитарно-гигиенических нужд [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Действующий порядок определения основных элементов и исчисления налоговых обязательств по рентной плате предусматривает, что рентная плата не взимается, в частности, за объемы воды, используемой для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд населения, в том числе для удовлетворения исключительно собственных питьевых и санитарно-гигиенических потребностей юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и плательщиков единого налога (пп. 255.4.1 НКУ).

В то же время в условиях действия единого тарифа централизованного водоснабжения, установленного в соответствии с Порядком формирования тарифов на централизованное водоснабжение и водоотвод, утвержденным постановлением НКРЭКУ от 10.03.2016 г. № 302, не предусмотрено процедуры учета объемов подачи воды по разной себестоимости («с» или «без» учета рентной платы).

В связи с этим, до утверждения отдельных тарифов контролеры советуют составлять для каждого водного объекта три приложения 5 к отчетной налоговой декларации по рентной плате.

1. За объемы воды, которые по результатам коммерческого учета коммунальных услуг по водоснабжению предоставлены для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд потребителей, которые не являются субъектами хозяйствования в сфере централизованного водоснабжения и водоотведения, но принадлежат к потребителям, определенных в пп. 255.4.1 НКУ, налоговые обязательства по рентной плате декларируются с указанием в приложении 5:

  • объемов, которые в отчетном (налоговом) периоде переданы для удовлетворения питьевых нужд - строка 8;
  • поскольку налоговое обязательство (строка 11) не возникает, то для целей функционирования алгоритма контроля в строке 10.2 указывается величина «0» (ноль).
2. За объемы воды, которые используются первичными водопользователями на собственные технологические нужды, включая потери и расходы для обеспечения осуществления хозяйственной деятельности по выработке, созданию и/или предоставлению жилищно-коммунальных услуг, налоговые обязательства по рентной плате декларируются с указанием в приложении 5 :

  • объемов, которые в отчетном (налоговом) периоде использованы для собственных технологических нужд - строка 8;
  • коэффициента 0,3 - строка 10.2 (в соответствии с п. 255.7 НКУ);
  • ставки рентной платы для соответствующего водного объекта - строка 9.
3. За объемы воды, которую передано потребителям, которые не являются субъектами хозяйствования в сфере централизованного водоснабжения и водоотведения и не относятся к потребителям, определенных в пп. 255.4.1 НКУ, налоговые обязательства по рентной плате декларируются с указанием в приложении 5:

  • объемов, которые в отчетном (налоговом) периоде переданы для нужд вторичных потребителей - строка 8;
  • поскольку налоговое обязательство (строка 11) исчисляется по ставке, определенной НКУ, то для целей функционирования алгоритма контроля в строке 10.2 указывается величина «1» (один);
  • ставки рентной платы для соответствующего водного объекта - строка 9.
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 14, оставить комментарий   
Когда физическое лицо - учредитель юрлица не имеет права на льготу по налогу на недвижимое имущество [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Физическое лицо - учредитель юридического лица не может применять льготу по уплате налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, к объекту жилой недвижимости, по адресу которого зарегистрировано данное юридическое лицо.

Согласно п. 266.4.3 НКУ льготы по уплате налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, не предоставляются, в частности, на объекты налогообложения, используемые их владельцами с целью получения доходов (сдаются в аренду, лизинг, используются в предпринимательской деятельности).

Пунктом 63.3 НКУ определено, что налогоплательщики в целях проведения налогового контроля подлежат регистрации или постановке на учет в контролирующих органах по местонахождению юридического лица, обособленных подразделений юридического лица, месту жительства лица (основное место учета), а также по месту нахождения (регистрации) их подразделений, движимого и недвижимого имущества, объектов налогообложения или объектов, связанных с налогообложением или через которые осуществляется деятельность (неосновное место учета). Налоговым адресом налогоплательщика - физического лица признается место его проживания, по которому оно берется на учет как налогоплательщик в контролирующем органе (п. 45.1 НКУ).

Налоговым адресом юридического лица (обособленного подразделения юридического лица) является местонахождение такого юридического лица, сведения о чем содержатся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и общественных формирований (п. 45.1 ст. 45 НКУ).

При этом согласно ст. 93 Гражданского кодекса Украины от 16 января 2003 года № 435-IV с изменениями и дополнениями местонахождением юридического лица является фактическое место ведения деятельности или расположения офиса, из которого проводится ежедневное управление деятельностью юридического лица (преимущественно находится руководство) и осуществления управления и учета.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 13, оставить комментарий   
Отмена права досрочного выхода на пенсию признана неконституционной из-за нарушения принципа правовой определенности [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Уволенные за полтора года до наступления пенсионного возраста лица могут выйти на пенсию, если у них есть стаж для назначения минимальной пенсии по возрасту, сообщает [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Конституционный Суд Украины признал неконституционной отмену статьи 21 Закона об основных принципах социальной защиты ветеранов труда и других граждан преклонного возраста в Украине касаемо досрочного выхода на пенсию граждан, которых уволили за полтора года до достижения пенсионного возраста.

Соответствующее [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] по делу № 1-4/2018 (2792/15) было вынесено 22 мая и обнародовано сегодня.

Суд указал, что Верховная Рада, исключив эту норму на основании подпункта 3 пункта 12 раздела 1 Закона № 76-VIII, отменила гарантию для граждан преклонного возраста на досрочный выход на пенсию, целью установления которой была эффективная реализация конституционных прав человека на социальную защиту и достаточный уровень жизни.

Суд констатировал нарушение принципа юридической определенности, ведь переходный период между обнародованием Закона и вступлением указанной нормы составлял меньше одного дня, что явно недостаточно для того, чтобы субъекты права могли адаптироваться к законодательным новеллам и скорректировать свои действия для реализации права на досрочный выход на пенсию.

«В такой способ парламент нивелировал сущность такого элемента конституционного принципа верховенства права как юридическая определенность», - указано в решении суда.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Оплата труда в праздничные и нерабочие дни [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Работники предприятий с нетерпением ожидают выходные и праздничные дни, когда можно отдохнуть. Впрочем, иногда работу предприятия нельзя приостановить или же неожиданно возникают неотложные рабочие задачи, которые необходимо выполнить в выходной или праздничный день. О чем нужно помнить работодателям, привлекая персонал к работе в такие дни?

Консультирует заместитель начальника отдела по вопросам экспертизы условий труда Главного управления Гоструда в Днепропетровской области - Александр Матвиенко.

Действующим законодательством, а именно статьей 73 Кодекса Законов о труде Украины (далее КЗоТ), определен перечень праздничных и нерабочих дней. Этим перечнем установлены следующие праздничные дни: 1 января - Новый год; 7 января и 25 декабря - Рождество Христово; 8 марта - Международный женский день; 1 мая - День труда; 9 мая - День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы) 28 июня - День Конституции Украины; 24 августа - День независимости Украины 14 октября - День защитника Украины.

Согласно части второй статьи 73 КЗоТ Украины работа также не проводится в дни религиозных праздников: 7 января и 25 декабря - Рождество Христово; один день (воскресенье) - Пасха (Пасха) один день (воскресенье) - Троица.

Термин «нерабочие дни» обусловлен нормой статьи 35 Конституции Украины, которой церковь и религиозные организации в Украине отделены от государства и ни одна религия не признана государством как обязательная. Поскольку для представителей конфессий, зарегистрированных в Украине, 7 января и 25 декабря - Рождество Христово, Пасха (Пасха) и Троица могут быть не праздничными днями в соответствии с вероисповеданием, то по Украине эти четыре дня указаны как нерабочие.

Оплата труда в праздничные и нерабочие дни осуществляется в повышенном размере в соответствии со статьей 107 КЗоТ Украины, а именно:

• сдельщикам - по двойным сдельным расценкам;

• работникам, труд которых оплачивается по часовым или дневным ставкам - в размере двойной часовой (дневной) ставки;

работникам, получающим месячные оклады:

• если работа в праздничный и нерабочий день производилась в пределах месячной нормы рабочего времени - в размере одинарной часовой (дневной) ставки сверх оклада;

• если работа производилась сверх месячной нормы - в размере двойной часовой (дневной) ставки сверх оклада.

Размер дополнительной оплаты труда работникам, которым установлены месячные оклады, рассчитывают путем деления месячного оклада на установленную норму рабочего времени на предприятии для соответствующих категорий работников и умножением частного от деления на фактически отработанные часы в праздничный или нерабочий день. При этом для работников, работавших в праздничные и нерабочие дни сверх установленной на предприятии нормы рабочего времени, указанное частное от деления удваивается.

Кроме двойной оплаты, по желанию работника, работавшего в праздничный (нерабочий) день, ему может быть предоставлен другой день отдыха, который не оплачивается и является для него выходным днем.

В случае суммированного учета рабочего времени работа в праздничные и нерабочие дни по графику включается в норму рабочего времени за учетный период, установленную на предприятии. Часы работы, превышающие эту норму, считаются сверхурочными и оплачиваются в двойном размере. Поэтому при подсчете сверхурочных часов, в случае суммированного учета рабочего времени, работа в праздничные и нерабочие дни, проведенная сверх установленной на предприятии нормы рабочего времени, за учетный период не учитывается, поскольку она уже оплачена в двойном размере.

Порядок оплаты труда за работу в праздничные и нерабочие дни распространяется и на работников с ненормированным рабочим днем.

Определенные требованиями КЗоТ Украины нормы оплаты труда за работу в праздничные и нерабочие дни являются минимальными государственными гарантиями.

Работодатели в соответствии с требованиями статьи 97 КЗоТ Украины и статьи 15 Закона Украины «Об оплате труда» от 24 марта 1995 г. № 108/95-ВР могут самостоятельно в коллективных договорах установить более высокие уровни оплаты труда за работу в праздничные и нерабочие дни.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Не оплатили работу в ночное время или в праздничный день - получите штраф в 10 минзарплат [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Управлением Гоструда в Черкасской области было вынесено постановление, которым на предприятие наложен штраф в размере 96 000 грн. на основании абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗоТ за следующие, установленные проверкой, нарушения:

  • оплата труда за работу в ночное время трем сторожам не начислена и не выплачена, чем нарушены нормы ст. 108 КЗоТ;
  • за работу в праздничные дни 1, 7 января не проведено доплату в двойном размере одного работника, чем нарушены нормы ст. 107 КЗоТ.
ВСУ в постановлении от 26.04.2018 г. по делу [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] признал правомерным наложение этого штрафа.

Напомним: согласно абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗоТ несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда влечет за собой штраф в десятикратном размере минимальной зарплаты, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение.

Про порядок оплаты труда в праздничные и нерабочие дни читайте [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 11, оставить комментарий   
ФЛП обязан проводить корректировку среднего заработка работников [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Положения Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 г. № 100, распространяются на предприятия, учреждения и организации и физических лиц-предпринимателей, которые заключают с работниками трудовые отношения.

На это указывает Минсоцполитики в письме от 10.05.2018 г. № 766/0/101-18.

Поэтому и физлица-предприниматели должны проводить корректировку среднего заработка при повышении должностных окладов наемных работников.

Если физическое лицо-предприниматель не имеет возможности произвести корректировку средней зарплаты на коэффициент повышения должностных окладов (тарифных ставок), то принимается решение об уменьшении коэффициента корректировки, исходя из финансовых возможностей.

Решение об уменьшении коэффициента корректировки в связи с финансовыми возможностями, оформляется приказом, который обязательно должен быть согласован с профсоюзным комитетом или иным уполномоченным представлять интересы работников органом.

Коэффициент, на который необходимо провести корректировку выплат исчисляется путем деления оклада (тарифной ставки), установленной после повышения, на оклад (тарифную ставку), который работник имел до повышения.

Однако Минсоцполитики признает, что Порядком № 100 четко не предусмотрено сколько знаков после запятой необходимо применять при расчете коэффициента корректировки.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Механизм получения пособия по беременности и родам [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
Механизм получения пособия по беременности и родам за счет средств Фонда социального страхования Украины:

- Для получения пособия по беременности и родам за счет средств ФССУ необходимо полученный листок нетрудоспособности передать работодателю не позднее 12 календарных месяцев со дня окончания отпуска по беременности и родам. В случае работы по совместительству предоставляется копия листка нетрудоспособности, заверенная подписью руководителя и печатью по основному месту работы.

- Комиссия (уполномоченный) по социальному страхованию, которая создается на каждом предприятии, в учреждении или организации любой формы собственности, принимает решение о назначении пособия по беременности и родам.

- Документы для назначения пособия по беременности и родам рассматриваются комиссией по социальному страхованию (уполномоченным) предприятия не позднее десяти дней со дня их поступления.

- Протокол заседания комиссии по социальному страхованию или решение уполномоченного передаются бухгалтеру предприятия вместе с листком нетрудоспособности, на основании чего производится расчет суммы пособия по беременности и родам, финансируемого Фондом социального страхования Украины.

- Для предоставления материального обеспечения застрахованному лицу за счет средств ФССУ, на основании проведенных расчетов, работодателем заполняется заявление-расчет по установленной форме и передается в рабочий орган Фонда по месту учета страхователя.

- Материальное обеспечение перечисляется Фондом на отдельный текущий счет работодателя, открытый в банке для зачисления страховых средств, не позднее десяти рабочих дней со дня получения от работодателя заявления-расчета.

- Пособие по беременности и родам выплачивается застрахованному лицу в ближайший после дня назначения пособия срок, установленный для выплаты заработной платы.

Читайте также: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 8, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (Лист ДФСУ від 08.05.2018 №1388/4/99-99-12-02-03-13) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 08.05.2018 №1388/4/99-99-12-02-03-13



Міністерство фінансів України





Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води



Державна фіскальна служба України на виконання доручення Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства від 19.04.2018 № 04-12/13-198 (вх. ДФС № 412/2 від 23.04.2018), а також за результатами спільних обговорень за участі представників Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» щодо надання податкових консультацій із практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) у межах компетенції додатково повідомляє.

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Кодексу, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,

оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,

коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу),

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,

оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.



В.о. Голови



М.В. Продан



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 1, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про порядок оподаткування ПДВ (Лист ДФС від 16.05.2018 р. N 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.05.2018 р. N 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Законами України від 23 березня 2000 року N 1587-III "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" та від 23 грудня 1993 року N 3792-ХII "Про авторське право і суміжні права", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року N 295, та Порядком інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. N 327/225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за N 1021/7309, визначено, що:

комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах). Компонентами комп'ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп'ютерні програми;

веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет;

веб-портал - це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг;

контент-послуга - це інформаційна, довідкова, замовна, розважальна або інша послуга, в тому числі за кодом послуги 900, що надається операторами телекомунікацій або операторами, провайдерами з використанням телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій та оплачується, зокрема шляхом списання коштів з особового рахунка абонента, споживачем операторові, провайдерові, до мереж та/або технічних засобів якого підключене кінцеве обладнання абонента.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;

будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

криптографічні засоби захисту інформації.

Водночас підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо-чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Щодо питання 1

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку - постачальником надається доступ покупцю до відповідного контенту у звуковій, текстовій або графічній формах, розміщеного на WAP - порталі і/або НТТР, та скориставшись таким доступом покупець отримує програмну продукцію (її копію), то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до такого контенту розцінюється як операція з постачання програмної продукції, яка звільняється від оподаткуванню ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку - постачальником доступу покупцю до відповідного контенту у звуковій, текстовій або графічній формах, розміщеного на WAP - порталі і/або НТТР, розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такого контенту, без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 2

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку - постачальником надається доступ покупцю до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), та скориставшись таким доступом платник отримує програмну продукцію (її копію), то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до онлайн- сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи) розцінюється як операція з постачання програмної продукції, яка звільняється від оподаткуванню ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку - постачальником доступу покупцю до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), розуміється виключно надання права на здійснення аналізу якості сигналу мережі стільникового зв’язку, збору статистичних даних щодо наданих телекомунікаційних послуг та інших аналогічних дій без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із здійснення аналізу якості сигналу мережі стільникового зв’язку, збору статистичних даних щодо наданих телекомунікаційних послуг та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 3, 4

У разі якщо послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) є складовою частиною постачання програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі якщо послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції, то вони оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції’ (у т. ч. оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ або пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в залежності від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

У разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції (у т. ч. встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 5

Операція з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід'ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовуються податкові пільги з ПДВ. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов'язані здійснювати нарахування та сплату ПДВ за такими операціями на загальних підставах, визначених для постачання товарів/послуг в Україні.

Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством - постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), то така операція звільняється від оподаткування ПДВ як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 6

У разі якщо виконавці послуг (робіт) із розробки програмної продукції чи її компонентів не набувають права власності на таку програмну продукцію в процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) набуде замовник, то операції з постачання таких послуг (виконання робіт) не звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та відповідно оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою, оскільки звільненню від оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від виконавця до замовника.

Щодо питання 7

Відповідно до пунктів 30.1 - 30.4 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Враховуючи викладене, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі виключно у випадках коли режим звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не встановлюється для окремих операцій з постачання товарів/послуг.

Щодо питання 8

У випадку якщо постачається примірник комп'ютерної програми з наданням (постачанням) ліцензії, яка є переліком умов щодо обмеженого використання такої комп'ютерної програми за її функціональним призначенням та одночасно є складовою постачання самої комп'ютерної програми, то така операція звільняється від оподаткування ПДВ. При цьому режим звільнення від оподаткування податком застосовується на всіх етапах постачання примірника комп'ютерної програми: від особи, яка її створила, до споживача.

Щодо питання 9

Операції з постачання програмної продукції з переданням права власності на таку продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності) звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від того, чи постачається така продукція на матеріальних носіях, чи передається покупцеві іншим шляхом, в т. ч. і з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.

У разі якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) не обмежені функціональним призначенням такої продукції і її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем") та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 10

Інформації, викладеної у зверненні недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів (у тому числі відповідних договорів), що стосуються вказаних операцій.

Щодо питання 11

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536 (далі - УПК N 536), крім положень УПК N 536, якими роз’яснено правила оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р.

При цьому положення УПК N 536 використовуються у частині, що не суперечить чинним нормам ПКУ.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 0, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: НБУ: Про документальне підтвердження факту повідомлення платників податку на доходи фізичних осіб про прощення (анулювання) їм боргу (Лист НБУ від 22.05.2018 р. N 60-0006/28124) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.05.2018 р. N 60-0006/28124

Департамент бухгалтерського обліку

Банкам України

Про надання інформації про суми прощеного боргу

У зв'язку зі зверненням Державної фіскальної служби України до Національного банку України стосовно надання банками інформації про документальне підтвердження факту повідомлення платників податку на доходи фізичних осіб про прощення (анулювання) їм боргу, а також дотримання банками вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 4 від 13 січня 2015 року, повідомляємо таке.

На виконання вимог податкового законодавства для забезпечення адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору кредитор повідомляє фізичну особу - боржника та контролюючий орган про суми прощеного (анульованого) боргу в розрізі його складових.

Зважаючи на зазначене, у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (далі - форма N 1 ДФ) відображаються суми боргу, прощеного (анульованого) банком за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, з ознаками:

"126" - у частині оподатковуваного доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту), у разі якщо його розмір перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

"127" - у частині, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а саме:

основна сума боргу (кредиту), яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, та/або сума процентів, комісії, штрафних санкцій/пені (підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Кодексу);

сума у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, не погашеним до 1 січня 2014 року, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами (пункт 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу).

Статтею 73 Кодексу визначено право контролюючих органів на отримання податкової інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), у тому числі шляхом звернення до податкових агентів як суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження (пункт 73.3) та проведення зустрічної перевірки (пункт 73.5).

Відповідно до Кодексу (пункт 18.2 статті 18, підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, абзацу шістнадцятого пункту 73.3 статті 73, пункту 85.2 статті 85) банки - податкові агенти мають надавати контролюючим органам інформацію стосовно прощених ними сум боргу фізичним особам, які відображені у формі N 1 ДФ, зокрема із зазначенням:

факту прощення боргу за самостійним рішенням банку;

складових частин такого боргу із сумами;

відомостей про повідомлення боржника про прощення боргу, включаючи спосіб повідомлення та реквізити відповідного документа (рекомендованого листа з повідомленням про вручення, відповідного договору, повідомлення під підпис).

Указана інформація може надаватися банком - податковим агентом як на письмовий запит, наданий контролюючим органом у порядку, визначеному пунктом 73.3 статті 73 Кодексу, так і добровільно (наприклад, у вигляді супровідного листа до форми N 1 ДФ).

Водночас банки зобов'язані дотримуватися вимог законодавства щодо розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, та її надання контролюючим органам у порядку та обсягах, установлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"(далі - Закон про банки), як це зазначено абзацом дев'ятнадцятим пункту 73.3 статті 73 Кодексу.

Згідно зі статтею 60 Закону про банки інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта і взаємовідносин із ним чи третім особам під час надання послуг банку, є банківською таємницею. Зокрема інформація про операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Частиною 1 статті 1076 Цивільного кодексу України встановлено, що відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених статтею 62 Закону про банки.

Водночас банк уповноважений розкривати інформацію, що становить банківську таємницю клієнта, третім особам, у тому числі контролюючим органам, на письмовий запит або з письмового дозволу клієнта, який може бути включений до договору про надання банківських послуг, укладеного між клієнтом і банком, а також за рішенням суду.

Ураховуючи зазначене, питання щодо надання контролюючим органам інформації та її документального підтвердження стосовно виконання банком вимог податкового законодавства може бути вирішене шляхом отримання відповідного письмового дозволу клієнта або включення такого дозволу до договору про надання банківських послуг, укладеного з клієнтом.



Заступник Голови
Національного банку України


Р. М. Борисенко



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 0, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Про оподаткування ПДВ (Лист ДФС від 16.05.2018 р. N 2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.05.2018 р. N 2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання; оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі працівникам товарів/послуг; порядку формування податкового кредиту з ПДВ у разі здійснення операцій з придбання бутильованої питної води, призначеної для адміністративно- господарських та санітарних потреб, а також щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з отримання платником податку коштів у якості відшкодування збитків за пошкоджене майно та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Таким чином, сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у тому числі у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ у разі здійснення операцій з придбання бутильованої питної води, призначеної для адміністративно-господарських та санітарних потреб

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є:

податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

належним чином оформлена митна декларація;

інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода призначається для використання або починає використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ відповідно.

У разі якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода використовується виключно в оподатковуваних операціях та/або у господарській діяльності платника податку, зокрема при виробництві (виготовленні) та/або реалізації товарів, виконанні робіт, наданні послуг, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у такого платника не виникає.

Щодо оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі працівникам товарів в якості подарунків

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

У разі коли вартість придбаних товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій (витрати на придбання відшкодовуються покупцями у складі придбання товарів/послуг, що постачаються платником податку), то;

1) сума ПДВ за придбаними товарами/послугами включається до складу податкового кредиту;

2) нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ не здійснюється;

3) податкові зобов’язання визначаються за операцією з постачання оподатковуваних товарів/послуг, вартість яких враховує і вартість придбаних товарів.

У разі, коли вартість придбаних товарів, які безоплатно передаються працівникам підприємства, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій, то:

1) сума ПДВ за придбаними товарами/послугами включається до складу податкового кредиту;

2) нараховуються податкові зобов’язання виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. За такою операцією платник податку зобов'язаний скласти дві податкові накладні (одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною) та зареєструвати їх в ЄРПН;

3) нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.

Аналогічний порядок слід застосовувати і у разі визначення порядку оподаткування ПДВ операцій з безоплатного постачання платником податку своїм працівникам легкових автомобілів. При цьому у разі використання легкових автомобілів та послуг щодо утримання та технічного обслуговування таких автомобілів частково у межах господарської діяльності такого платника та частково у межах негосподарської діяльності (для власних потреб працівників) використовується порядок, встановлений статтею 199 розділу V ПКУ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з отримання платником податку коштів у якості відшкодування збитків за пошкоджене майно

Умови і порядок правового регулювання перевезення вантажів встановлено Главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), статтею 314 якої визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу.

Відповідно до пункту 1 статті 314 ГКУ перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно з пунктом 3 статті 314 ГКУ за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (пункт 4 статті 314 ГКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 0, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо заповнення реквізитів прибуткових та видаткових касових ордерів (Лист ДФС від 15.05.2018 р. N 2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 23.05.18, 23:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.05.2018 р. N 2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит ПАТ щодо надання податкової консультації та у порядку статті 52 [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо заповнення реквізитів прибуткових та видаткових касових ордерів.

Згідно з п. 25 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. N 148 (далі - Положення N 148), приймання готівки у касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до цього Положення), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи / підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами / підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї / цього установи / підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.

Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Пунктом 26 розділу III Положення N 148, визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до цього Положення) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи / підприємства на видаткових касових ордерах не обов'язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.

Враховуючи зазначене, ДФС вважає, що у разі якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний не головним бухгалтером, а особою, уповноваженою керівником установи / підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме особою, що фактично підписувала такі ордери.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 0, оставить комментарий   
RSS Текстовая версия Сейчас: 24.05.18, 9:59
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне