Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 4
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )


Свернуть

> Добро пожаловать на наш форум

Здравствуйте уважаемый посетитель. К сожалению вы не были распознаны форумом как зарегистрированный пользователь. Для полноценного использования возможностей нашего форума вам необходимо зарегистрироваться. Если вы уже зарегистрированы на форуме, то вам необходимо пройти авторизацию, используя Ваш логин и пароль.

Логин:   
Пароль:
 

Форум:

Новые темы (за 20 дней):

Последние сообщения:

Наши сервисы:

Дополнительно:

Новости для бухгалтера:

 
«…закон не писан»: НДФЛ/ВС c подарков [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев




Сергей Томашпольский,
главный редактор
журнала "Бухгалтер 911"


Благодаря налоговой реформе-2019 вопрос c обложением НДФЛ и ВС неденежных подарков наконец-то был решен! Причем в пользу налогоплательщиков: облагать налогом в случае превышения предельной стоимости подарка нужно только «вершок»!
ГФСУ осознала это не сразу, сначала шокировав общественность своим разъяснением. Но, радует, что налоговики вскоре все-таки одумались (статья [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки])

Физлицо было зарегистрировано предпринимателем не с 1 числа отчетного месяца. Как в таком случае заполнить реквизит 6 титульного листа Отчета по форме № Д5? Нужно ли предпринимателям, осуществлявшим в течение 2018 года деятельность на едином налоге, заполнять графу 3 таблицы 1 Отчета по форме № Д5? (статья [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки])

С 07.02.2019 г. в полную мощность заработает новая система валютного регулирования. С этой даты будет введен в действие Закон о валюте. Но регулирование многих вопросов отдается на откуп постановлений Правления НБУ. И их регулятор подготовил и опубликовал заблаговременно – еще 04.01.2019 г. О них и поговорим! (статья [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки])

Остались вопросы по [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] журнала «Бухгалтер 911»? Пишите их в комментариях!



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 7, оставить комментарий   
«Прибыльная» декларация -2018 — уже по новой форме [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] Автор: Алешкина Наталья, налоговый эксперт [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

вывод документа

Налоговики разъясняют последние изменения, внесенные [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]в форму декларации по налогу на прибыль*, и рекомендуют отчитываться за 2018 год уже по обновленному «фасону»

* Утверждена [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Приказ Минфина, обновивший [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], вступил в силу с 14.12.2018 г. Следовательно, эта форма должна использоваться только со следующего отчетного периода после ее обнародования (см. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). То есть по результатам 1 квартала 2019 года — для квартальщиков и 2019 года — для годовиков.

Однако фискалы рассудили иначе. Впервые отчитываться по обновленной форме декларации они рекомендуют за базовый налоговый (отчетный) период — 2018 год. Объясняют эту спешку тем, что новшества, только сейчас учтенные в ней, обусловлены изменениями в обложении налогом на прибыль с 01.01.2018 г. И они влияют на показатели бюджета текущего года.

Впрочем, о возможности такого развития событий вы уже знаете (см. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]). Спорить с ранним использованием обновленной «прибыльной» декларации никакого смысла нет, ведь все изменения в форме бланка только в пользу ее корректного заполнения.

В целом, изменения в «прибыльной» декларации коснулись основной ее части и приложений АМ, ЗП, ПН и РІ к ней. Наши пояснения ко всем важным новшествам можно найти в упомянутом выше номере журнала, и, по сути, в комментируемом [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] налоговики ничего нового не сказали.

В строке 5 вступительной части декларации и в шапке приложений к ней теперь указывают код по ЕГРПОУ или регномер, присвоенный ГФС, или идентификационный код физлица, или паспортные данные, если у физлица нет кода по религиозным убеждениям. Заполнять это поле будут физлица, выплачивающие доход нерезидентам. Причем как единоналожники ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]), так и ФЛП-общесистемщики, и даже простые «физики».

От последних двух категорий удерживать налог на репатриацию, а следовательно, и отчитываться в «прибыльной» декларации требуют налоговики в своих разъяснениях (см. БЗ 102.18, письма ГФСУ от 08.11.2018 г. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] //[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], а также «Вестник. Официально о налогах», 2018, № 47, с. 15).

Кроме того, строка 9 заглавной части декларации «Особливі відмітки» дополнена категорией «платника єдиного податку».

Дело в том, что с 01.01.2018 г. отдельным [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] узаконили уплату налога на репатриацию для единоналожников (а это не только юрлица, но и физлица-предприниматели).

В отношении новой строки 16.5 приложения ЗП, которая позволяет уменьшить налог на прибыль на сумму уплаченного акцизного налога, фискалы напомнили, что не учтенный в уменьшение за текущий налоговый (отчетный) период остаток такой суммы не уменьшает налог на прибыль в последующих налоговых (отчетных) периодах. Механизм работы такого уменьшения налоговики попытались растолковать в письме ГФСУ от 10.08.2018 г. № 3510/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Также фискалы уточнили, что в строку 16.3 приложения ЗП следует переносить показатель строки 16.4.2 приложения ЗП предыдущего отчетного (налогового) года (т. е. сумму начисленного и уплаченного «дивидендного» аванса за прошлый год, а не «межквартальное» значение — для «квартальных» прибыльщиков).

Другие материалы из "Налоги и бухгалтерский учет", 2019, № 4:
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


Подписаться на [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Отчетность по ЕСВ за 2018 год: образцы заполнения для ФЛП [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Подготовлены и выложены на сайте образцы заполнения Отчета о суммах начисленного дохода застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса за 2018 год для физических лиц - предпринимателей на общей системе налогообложения и ФЛП - плательщиков единого налога, в том числе новосозданным и которые в прошлом году вообще не получали доходов.

Предлагаем скачать и использовать образцы.

Дополнительные материалы:

  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
  • [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]


По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Ответственное хранение автомобилей: что с НДС [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Операция по передаче дилеру легковых автомобилей на ответственное хранение для предприятия не является объектом обложения НДС. При такой передаче предприятие не определяет налоговых обязательств, а дилер - налогового кредита. Вместе с тем предоставление услуг по хранению имущества для дилера является объектом обложения НДС.

В случае поставки легковых автомобилей дилеру налоговые обязательства по НДС у предприятия возникают по правилу «первого события». Налоговая накладная, зарегистрированная в Едином реестре налоговых накладных, является для дилера основанием включить суммы НДС в налоговый кредит.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Збитковість господарської операції = відсутність ділової мети? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Збитковість господарської операції, так як і невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків, не може свідчити про негосподарський характер правовідносин.

Невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі № 809/2918/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2700/18 (ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки])).

Ще Верховний Суд України в постанові від 28 лютого 2011 року у справі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] констатував, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю Підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності та свободи договору, з метою забезпечення ризиків підприємницької діяльності, які можуть полягати і в тому, що грошові зобов'язання за господарськими договорами можуть бути не виконані з певних причин, підприємства вправі вільно укладати будь-які договори, не заборонені законодавством, та самостійно визначати умови виконання зобов'язань.

У своїй постанові від 02.08.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 918/341/16 (ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) вказує, що стаття 42 Господарського кодексу України встановлює, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарською діяльністю згідно із статтею 3 ГК України є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської.

ВАЖЛИВО: Тобто, отримання прибутку не є обов'язковою кваліфікуючою ознакою для визнання діяльності як господарської. Збитковість окремої операції не може свідчити про її негосподарський характер.

Окрім цього, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю Підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції, що підтверджується також постановою ВС від 24.01.2018 по справі № 2а-19379/11/2670 (ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) та постановою ВС від 24.01.2018 р. по справі № 816/4226/13-а (ЄДРСРУ [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

ВИСНОВОК: З урахуванням зазначеного вище вбачається, що норми податкового законодавства не наділяють контролюючий орган повноваженнями на свій розсуд визначити ефективність чи доцільність тої чи іншої господарської угоди/операції.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Как будут продлевать сроки расчетов по операциям с экспорта и импорта товаров [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
07.02.2019 г. будет введен в действие [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], ч. 4 ст. 13 которого, в частности, предусмотрено, что по отдельным операциям по экспорту и импорту товаров предельные сроки расчетов, установленные НБУ, могут быть продлены центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную политику в сфере экономического развития, путем выдачи заключения.

На официальном сайте Минэкономразвития опубликован проект постановления КМУ, которым должен быть утвержден Порядок продления предельных сроков расчетов по отдельным операциям по экспорту и импорту товаров, установленных Национальным банком Украины (далее - проект Порядка).

Так, п. 1 проекта Порядка предусмотрено, что к отдельным операциям по экспорту и импорту товаров относятся операции резидентов, осуществляемые по договорам производственной кооперации, консигнации, комплексного строительства, тендерной поставки, гарантийного обслуживания, поставки сложных технических изделий и товаров специального назначения.

Согласно п. 2 проекта Порядка для получения заключения резидент (далее - заявитель) направляет по почте или подает лично или через Единый государственный портал административных услуг в форме электронных документов Минэкономразвития следующие документы:

  • заявление на получение заключения по форме, утвержденной Минэкономразвития, содержащее сведения о состоянии выполнения внешнеэкономического договора (контракта) на момент обращения, с указанием суммы задолженности и обоснованием необходимости продления установленного срока на определенный период;
  • копии внешнеэкономического договора (контракта), всех спецификаций, приложений, дополнительных соглашений и других документов, которые являются неотъемлемыми частями договора (контракта), заверенные в установленном законодательством порядке. В случае если внешнеэкономический договор (контракт) заключен на иностранном языке, заявитель прилагает его перевод на украинский язык;
  • копии документов, подтверждающих осуществление внешнеэкономической операции, в частности, платежных банковских документов, справок банков, таможенных деклараций, коносаментов, транспортных документов, актов приема-передачи товара (выполнения работ, оказания услуг), заверенные в установленном законодательством порядке;
  • копии писем, сообщений, которые обусловливают и обосновывают необходимость продления сроков расчетов, заверенные в установленном законодательством порядке.
Минэкономразвития принимает решение о выдаче заключения или об отказе в выдаче заключения в течение десяти рабочих дней с даты регистрации документов (п. 5 проекта Порядка).

Информация о выдаче заключения или об отказе в выдаче заключения публикуются на официальном сайте Минэкономразвития не позднее следующего рабочего дня со дня оформления заключения (п. 6 проекта Порядка).

Заключение оформляется в электронном и/или бумажном виде в одном экземпляре по форме, утвержденной Минэкономразвития (п. 8 проекта Порядка).

Минэкономразвития в течение пяти рабочих дней с даты оформления заключения, предоставляет его копию Национальному банку и ГФС в порядке информационного обмена (п. 14 проекта Порядка).



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
При перемещении и/или хранении горючего или спирта этилового с нарушением законодательства по 01.07.2019 г. - конфискация! [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
В случае выявления фактов перемещения и/или хранения горючего или спирта этилового с использованием транспортных средств, которые не указаны в акцизных накладных, зарегистрированных в Едином реестре акцизных накладных, составленных на операции, при осуществлении которых перемещается и/или хранится горючее или спирт этиловый в таких транспортных средствах, или в заявках на перемещение горючего или спирта этилового транспортными средствами, которые не являются акцизными складами передвижными, или в таможенных декларациях при перемещении горючего или спирта этилового таможенной территории Украины проходным транзитом или внутренним транзитом, определенным п.п. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Таможенного кодекса Украины, а также фактов реализации горючего или спирта этилового из таких транспортных средств соответствующие контролирующие органы временно (до вынесения решения суда) изымают такие горючее или спирт этиловый и транспортные средства из свободного обращения и подают соответствующие материалы в суд для вынесения постановления об их изъятие в доход государства (конфискации).

В случае выявления фактов хранения или реализации на таможенной территории Украины горючего или спирта этилового на акцизном складе, незарегистрированном в системе электронного администрирования реализации горючего и спирта этилового, соответствующие контролирующие органы временно (до вынесения решения суда) изымают из свободного обращения такое горючее или спирт этиловый, емкости и оборудование, использовавшиеся для хранения или реализации такого горючего или спирта этилового, и подают соответствующие материалы в суд для вынесения постановления об их изъятии в доход государства (конфискации).

Нормы определены обновленным п. 228.3 НКУ в соответствии с изменениями, внесенными Законом Украины от 23.11.2018 г. № 2628-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по улучшению администрирования и пересмотру ставок отдельных налогов и сборов».

Исполнение постановления суда об изъятии в доход государства (конфискации) горючего или спирта этилового, а также емкостей, оборудования и транспортных средств, в которых такое горючее или спирт этиловый перемещалось и/или хранилось или по каким реализовывалось, осуществляется в соответствии с законом (обновленный п. 228.4 НКУ).

Пункты 228.3 и 228.4 НКУ вступают в силу 01.07.2019 г.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Ганна Лисенко, адвокат.

Про один із способів доступу до документів підприємства, яким користуються слідчі ДФС - отримання через суд дозволу на проведення позапланової документальної перевірки.

Коли у слідчих не вистачає доказів, а справа вже є, вони починають ухитрятись. Ось і придумали в ході досудового розслідування звертатись до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, посилаючись на п. 75.1 та п.п. 78.1.11 ПКУ.

А чи правомірні такі дії? Ні!

КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення позапланової перевірки, ще й більш того, в КПК України відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань. Вирішення слідчим суддею вказаного клопотання також не охоплюється його повноваженнями, визначеними КПК України.

Проте, не дивлячись на це, є судді, які розглядають такі клопотання та призначають позапланову перевірку, що є порушенням вимог ст. 26 КПК.

Крім того, в ухвалах судді вказують, що вони не оскаржується. Але їх оскаржити можта і треба!

Велика палата Верховного суду у постановах від 23.05.2018 року (у справах [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] та № 237/1459/17) зазначила, що апеляційні суди зобов'язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

Судової практики зі скасування таких ухвал слідчого судді в реєстрі судових рішень вдосталь.

Задовольняючи клопотання, слідчі судді виходять, по-перше, із ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 84 та п. 4 ч.2. ст. 99 КПК, згідно з якими процесуальним джерелом доказів є акт перевірки. По-друге, з п. 75.1, п.п. 78.1.11 ПКУ, за правилами, яких документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, в тому числі, рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Водночас, ч. 2 ст. 93 КПК передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, чинне кримінальне процесуальне законодавство не наділяє сторону обвинувачення повноваженням щодо безпосереднього проведення такої процесуальної дії, як позапланова документальна перевірка. Вона також не відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Необхідні для досудового розслідування відомості слідчий, прокурор мають право отримати виключно в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.

Отже положеннями п.п. 78.1.11 ПКУ, на які посилаються як слідчий у клопотанні, так і слідчий суддя в ухвалах, відповідно до яких документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, то вказана норма передбачає, що позапланова перевірка проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Однак ні ПК України, ні КПК України не передбачено компетенції слідчого судді щодо прийняття такого рішення, а також процедури та умов його прийняття.

На стадії досудового розслідування кримінального провадження, як указують приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень, який вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, як наголошується в ч. 3 ст. 26 КПК. Чинний КПК не містить норм щодо порядку розгляду клопотань слідчого чи прокурора про проведення позапланової документальної перевірки, а також повноважень слідчого судді щодо розгляду таких клопотань та ухвалення рішення за результатами їх розгляду. За відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання старшого слідчого про проведення позапланової документальної перевірки, а також за відсутності встановленого нормами КПК порядку розгляду такого клопотання, вказане клопотання не може бути розглянуте слідчим суддею по суті.

Тож беріть собі на замітку та сміло оскаржуйте такі ухвали в апеляцію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Горючее используется для собственного потребления: определение даты реализации горючего с целью составления акцизной накладной [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Плательщик акцизного налога при реализации горючего обязан составить в электронной форме акцизную накладную по каждому коду товарной подкатегории УКТ ВЭД реализованного горючего и зарегистрировать в Едином реестре акцизных накладных с соблюдением условия относительно регистрации в порядке, определенном законодательством, подписи уполномоченного плательщиком лица (п. 231.1 НКУ).

Пунктом 231.3 НКУ установлено, что акцизная накладная составляется налогоплательщиком в день реализации горючего при каждой полной или частичной операции по реализации горючего.

Порядок ведения Единого реестра акцизных накладных утвержден постановлением КМУ от 24.02.2016 г. № 114.

Порядок электронного администрирования реализации горючего утвержден постановлением КМУ от 24.02.2016 г. № 113.

Порядок заполнения акцизной накладной, расчета корректировки акцизной накладной, заявки на пополнение (корректировка) остатка горючего утвержден приказом Минфина от 25.02.2016 г. № 218 (далее - Порядок № 218).

В случае отгрузки топлива для собственного потребления также составляется акцизная накладная (п. 8 раздела I Порядка № 218).

Акцизная накладная составляется при каждой полной или частичной операции по реализации горючего (п. 1 раздела II Порядка № 218).

Поскольку датой составления акцизной накладной является дата передачи (отпуска, отгрузки) горючего, то такое требование распространяется и на операции по передаче (отпуск, отгрузка) горючего с целью использования его в собственной хозяйственной деятельности.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Зміна керівника: як бути із повідомленням про надання інформації щодо електронного цифрового підпису [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Підписувачем заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) є керівником.

Дія Договору та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору, поданої з дотриманням передбаченої п. 15 розділу ІІІ Порядку № 557 процедури, або за наявності підстав, визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку № 557, зокрема, при отриманні інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника.

Оскільки при зміні керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється, то після направлення підписаної Заяви про приєднання до Договору новим керівником та отриманні другої квитанції про приєднання до Договору новий керівник для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення Повідомлення в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 11 розділу ІІІ Порядку № 557), в тому числі і про осіб, для яких надсилалося Повідомлення попереднім керівником, якщо новий керівник залишив цим особам право підпису електронних документів.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 6, оставить комментарий   
Новый порядок уплаты экологического налога [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев




С 2019 года применяется новый порядок взимания и распределения сумм доходов от экологического налога, в частности, в части выбросов двуокиси углерода в атмосферу.

Законом Украины от 23.11.2018 г. № 2628-VIII "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины по улучшению администрирования и пересмотру ставок отдельных налогов и сборов» внесены изменения в раздел VIII НКУ относительно определения плательщиков, которые уплачивают экологический налог за выбросы двуокиси углерода, и ставок налога.

При этом, по обязательствам экологического налога за выбросы двуокиси углерода, которые возникают по результатам деятельности в 2019 году, к плательщикам налога в части выбросов двуокиси углерода относятся субъекты, у которых совокупный годовой объем выбросов двуокиси углерода по данным формы статистической отчетности 2 -ТП воздуха за 2018 год превышает 500 тонн. Копия формы подается в орган ГФС по местонахождению стационарного источника выбросов.

Кроме того, с 1 января 2019 года ставка экологического налога за выбросы двуокиси углерода стационарными источниками с 0,41 грн за тонну повышена до 10 грн за тонну.

Обращаем внимание, что плательщики экологического налога за выбросы загрязняющих веществ в части обязательств за выбросы двуокиси углерода, составляют отдельное приложение 1 к налоговой декларации начиная с IV квартала 2018 года.

Напоминаем: предельными сроками подачи налоговых деклараций и уплаты налоговых обязательств по экологическому налогу считаются:

IV квартал 2018 г. - 11 февраля 2019 г., а последним днем уплаты налога - 19 февраля 2019 г.;

I квартал 2019 г. - 10 Мая и 20 мая 2019 г. соответственно;

II квартал 2019 г. - 9 августа и 19 августа 2019 г. соответственно;

III квартал 2019 г. - 11 ноября и 19 ноября 2019 г. соответственно;

IV квартал 2019 г. - 10 февраля и в 19 февраля 2020 г. соответственно.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Індексація зарплати в січні і лютому 2019 року [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

При проведенні індексації заробітної плати працівників слід керуватися Законом України від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі — Закон про індексацію) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів і бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін (далі — ІСЦ) перевищить поріг індексації, встановлений з січня 2016 р. у розмірі 103 %.

Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Якщо сума підвищення заробітної плати менша за суму індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення заробітної плати.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному в колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та Порядком № 1078.

За даними Держстату, ІСЦ (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Індекс споживчих цін (ІСЦ)

2018 р.

ІСЦ (%)

Січень

101,5

Лютий

100,9

Березень

101,1

Квітень

100,8

Травень

100,0

Червень

100,0

Липень

99,3

Серпень

100,0

Вересень

101,9

Жовтень

101,7

Листопад

101,4

Грудень

100,8

2019 р.

ІСЦ (%)

Січень



Лютий



Березень



Квітень



Травень



Червень



Липень



Серпень



Вересень



Жовтень



Листопад



Грудень



Відповідно до Порядку № 1078 та даних Держстату про ІСЦ за звітний місяць величину приросту ІСЦ для проведення індексації у січні та лютому 2019 р. наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Величина приросту ІСЦ для проведення індексації у січні та лютому 2019 р.

Базові місяці при обчисленні ІСЦ для проведення індексації (місяці підвищення тарифних ставок (окладів))

Величина приросту ІСЦ для проведення
індексації у 2019 р.:

у січні

у лютому

У 2018 р.:

Січень

7,2

7,2

Лютий

6,3

6,3

Березень

3,7

3,7

Квітень

4,3

4,3

Травень

4,3

4,3

Червень

4,3

4,3

Липень

3,6

3,6

Серпень

3,6

3,6

Вересень

3,1

3,1

Жовтень



Листопад



Грудень



У 2019 р.:

Січень





Приклад

Підвищення тарифних ставок (окладів) працівників відбулося у січні 2018 р. (базовий місяць) і до січня 2019 р. заробітна плата не збільшувалась.

Для проведення індексації величина приросту ІСЦ — для нарахування суми індексації у січні 2019 р. — у такому випадку становить 7,2 %.

Розрахунок ІСЦ:

7,2 % = 1,040 × 1,031 × 100 – 100, де

1,040 — ІСЦ за лютий — вересень 2018 р.

(1,009 ×1,011 × 1,008 × 1,000 × 1,000 × 0,993 × 1,000 × 1,019),

1,031 — ІСЦ за жовтень — листопад 2018 р. (1,017 × 1,014).

ІСЦ за грудень 2018 р. становив 100,8 %, тобто не перевищив поріг індексації (103 %), тому у лютому 2019 р. проведення індексації також здійснюється на величину приросту ІСЦ — 7,2 %.

Припустимо, що заробітна плата за січень 2019 р. становитиме 13 500 грн.

Індексації підлягає частина доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у січні — лютому 2019 р. — 1 921 грн).

Величина приросту ІСЦ для нарахування суми індексації у січні 2019 р., якщо підвищення тарифних ставок (окладів) було у січні 2018 р., становить 7,2 %.

Сума індексації визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту ІСЦ, поділеного на 100.

Сума індексації доходу дорівнює 138,31 грн (1 921 × 7,2 : 100).

Заробітна плата разом із сумою індексації становить 13 638,31 грн (13 500 + 138,31).

Нарахування суми індексації та її виплата здійснюється одночасно з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який згідно з Порядком № 1078 підлягають індексації. Заробітна плата разом із сумою індексації підлягає оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 5, оставить комментарий   
Страхователи должны подать отчет по задолженности по уплате страховых средств до 25 января [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Решением правления Фонда социального страхования Украины от 12.12.2018 г. № 28 утверждена обновленная форма отчета по задолженности страхователя по уплате страховых средств в Фонд до полного погашения задолженности.

В то же время, по итогам 2018 года страхователи должны подать отчет об уплате задолженности по уплате страховых средств в Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины по форме, действовавшей до конца 2018 года.

Отчетность необходимо подать работодателям, имеющим непогашенную задолженность, в срок до 25.01.2019 года.

Отчет по задолженности по уплате страховых средств в Фонд по обновленной форме подается ежеквартально, начиная с 2019 года. Отметим, что новая форма отчетности была принята с целью оптимизации и предусматривает сокращение на 48 показателей. Документом объединены отчеты о задолженности по уплате страховых средств на общеобязательное государственное социальное страхование в связи с временной потерей трудоспособности и на общеобязательное государственное социальное страхование от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 3, оставить комментарий   
Является ли объектом налогообложения НДФЛ стоимость подарков, которые раздаются посетителям во время проведения рекламной акции? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Если во время проведения рекламной акции осуществляется распространение рекламного товара, а потребителями рекламы является неопределенный круг налогоплательщиков, то стоимость такого товара не рассматривается как доход физических лиц - потребителей таких рекламных мероприятий и, соответственно, не является объектом налогообложения НДФЛ.

Вместе с тем, если в период проведения рекламной акции предоставляются подарки, получателями которых являются конкретные лица, то стоимость таких подарков является объектом налогообложения НДФЛ с учетом ограничений, установленных п.п. 165.1.39 НКУ.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 3, оставить комментарий   
Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. Для ефективного здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію.

Крім того, сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання. В органи державної статистики направляються статистичні дані про колективні договори, угоди.

Для здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди можуть створюватись комісії, які за наслідками перевірки складають акт. Такий акт є основним документом, який свідчить про результати роботи по виконанню колективного договору, угоди. Одночасно він є підставою для вжиття заходів по усуненню виявлених недоліків.

Акт перевірки повинен відображати стан роботи по виконанню колективного договору, угоди. В ньому вказується, скільки заходів було включено в колективний договір, угоду і скільки з них виконано. По кожному з невиконаних зобов'язань повинні бути чітко вказані причини невиконання. В акті коротко висвітлюється робота по виконанню кожного з розділів колективного договору, угоди.

В акті можуть бути конкретні пропозиції комісії щодо притягнення до відповідальності винних у невиконанні заходів колективного договору чи щодо усунення недоліків, які стали причиною невиконання.

Акт перевірки обговорюється на спільному засіданні сторін. Наслідком такого обговорення є прийняття рішення, в якому визначаються заходи по усуненню виявлених недоліків, прорахунків, дається оцінка діяльності працівників, які допустили невиконання двосторонніх зобов'язань, вказуються строки їх виконання і особи, яким доручено здійснювати контроль за реалізацією наміченого. Може бути також прийняте рішення про направлення акту перевірки для обговорення в колективах структурних підрозділів, цехів, дільниць, лабораторій, бригад тощо.

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору особами, які представляють власників або уповноважених ними органів чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою накладення штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ненадання цими ж особами інформації, необхідної для здійснення контролю за виконанням колективних договорів, тягне за собою накладення штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Усі ці випадки відповідальності регламентуються статтями 18 - 20 Закону України «Про колективні договори і угоди» та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно, ця відповідальність є адміністративною. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора. Крім адміністративної відповідальності особи, винні в ухиленні від участі в переговорах, у порушенні і невиконанні колективного договору, угод, в неподанні інформації, необхідної для успішного проведення колективних переговорів і здійснення контролю, можуть бути притягнутими і до інших видів юридичної відповідальності. Такими видами відповідальності є дисциплінарна, матеріальна, а в окремих випадках навіть кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці, скоєння дисциплінарного проступку стягнення: оголошення догани або звільнення з роботи. Статтею 45 Кодексу законів України передбачено також, що на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству, установі, організації невиконанням зобов'язань по колективному договору.

Кримінальна відповідальність полягає у покаранні працівника за порушення зобов'язань по колективному договору у випадку, коли таке порушення створює склад кримінального злочину.

Поряд з юридичними видами відповідальності, особи, які ухиляються від участі в переговорах, не подають необхідної інформації, порушують і не виконують зобов'язань колективного договору, можуть бути притягнутими також до громадської відповідальності. Така відповідальність працівників може бути перед трудовими колективами, які можуть застосовувати до своїх членів такі заходи громадського стягнення як товариське зауваження, громадська догана, передавати матеріали на розгляд товариського суду.

У Законі України «Про колективні договори і угоди» закріплено також обов'язок сторін, які підписали колективний договір, щорічно, в строки, передбачені колективним договором, звітувати про його виконання. В першу чергу, така звітність передбачена перед трудовим колективом, на який поширюється цей колективний договір. Крім того, ст. 16 Закону «Про колективні договори і угоди» передбачено направлення статистичних даних про колективні договори, угоди в органи державної статистики в порядку, що встановлюється Державною службою статистики України.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування ПДВ операцій з передачі товариством учаснику корпоративних прав та акцій, що належать товариству, за наслідком виходу такого учасника з товариства (лист ДФС від 15.01.2019 р. № 138/6/99-99-15- [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2019 р. № 138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з передачі товариством учаснику корпоративних прав та акцій, що належать товариству, за наслідком виходу такого учасника з товариства та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і Відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Водночас у пункті 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996- XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

При цьому під поняттям корпоративні права розуміють права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункту 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ).

За визначенням Закону України від 23.02.2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Таким чином, операцій з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб’єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об'єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо оподаткування ПДВ операцій з відповідального зберігання легкових автомобілів (лист ДФС від 15.01.2019 р. № 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.01.2019 р. № 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з відповідального зберігання легкових автомобілів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство передає на відповідальне зберігання легкові автомобілі дилеру та сплачує йому вартість послуг з такого зберігання. В подальшому такі автомобілі постачаються дилеру (коли дилер знайде покупця на такий автомобіль). При цьому підприємство з 01.01.2019 р. застосовує Міжнародний стандарт фінансової звітності 15 "Дохід від договорів з клієнтами", згідно з пунктом 31 якого суб'єкт господарювання визнає дохід, коли (або у міру того, як) суб'єкт господарювання задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (підпункт 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені статтею 187 розділу V ПКУ.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Таким чином, при передачі майна на відповідальне зберігання власник майна передає зберігачу майно на зберігання, а зберігач надає власнику майна послуги зі зберігання цього майна.

Отже, операція з передачі дилеру легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ. Податкові зобов'язання у підприємства та податковий кредит у дилера при такій передачі не визначаються. Разом з цим операція з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для дилера є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

У разі здійснення операції з постачання легкових автомобілів дилерові податкові зобов’язання з ПДВ у підприємства виникають відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ за правилом "першої події", складається податкова накладна та реєструється в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення дилером сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 1, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ у разі списання зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, і подальшої їх переробки та постачання в якості вторинної сировини (лист ДФС від 15.11.2018 [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.11.2018 р. № 4838/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ у разі списання зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, і подальшої їх переробки та постачання в якості вторинної сировини та, керуючись [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] та [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] і [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] для такої реєстрації, зведену [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (далі - Закон N 996-XIV).

Згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] у разі здійснення операцій відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Господарською діяльністю згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи викладене, у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, при списанні зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, зокрема м'яса курячого механічної обвалки мілкого помолу, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] для такої реєстрації, зведену [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.

За інформацією, наведеною у листі, з метою подальшого продажу таких списаних товарів як вторинної сировини підприємство оприбутковує їх на баланс за вартістю 1 гривня.

Таким чином, при подальшому постачанні отриманої після переробки зіпсованих товарів вторинної сировини за ціною, яка відповідає їх балансовій вартості (тобто 1 гривні), податкові зобов'язання з ПДВ визначаються за правилом "першої події" відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] виходячи з договірної ціни продажу, яка відповідає балансовій вартості таких товарно-матеріальних цінностей (у даному випадку 1 гривня).

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Положеннями [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму витрат з вартості. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Отже, з питань відображення у бухгалтерському обліку операцій зі списання зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

При цьому [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Нормативная база: Письма: Письма ГФСУ: Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі обладнання для надання послуг з мерчандайзингу (лист ДФС від 07.12.2018 р. № 5162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 22.01.19, 0:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.12.2018 р. № 5162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі обладнання для надання послуг з мерчандайзингу та, керуючись [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з інформацією наведеною у зверненні, на виконання договору щодо надання послуг з мерчандайзингу, який укладений Товариством з Замовником таких послуг, Товариство укладає угоди щодо надання маркетингових послуг із третіми особами - безпосередніми виконавцями цих послуг із безоплатним наданням у тимчасове користування відповідного обладнання без переходу права власності на нього.

По закінченню терміну угод щодо надання маркетингових послуг виконавці зобов'язані повернути обладнання.

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно зі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Таким чином, операція, що із безоплатного надання у тимчасове користування обладнання без переходу права власності на нього підпадає під дію [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], тобто визначається як операція за договором позички.

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] до договору позички застосовуються положення [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], якою визначено загальні положення про найм (оренду).

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

При цьому, відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, операція з безоплатної передачі обладнання для надання маркетингових послуг у строкове користування без переходу права власності на них (договір позички) не є об'єктом оподаткування у розумінні [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], оскільки така операція не відповідає визначенню операцій з постачання товарів/послуг, наданому [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] та [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

В той же час операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 2, оставить комментарий   
Мораторій на проведення перевірок бізнесу можуть поновити [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 21.01.19, 0:50 — 0 комментариев
[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

У Верховній Раді зареєстрований [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], яким пропонується внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо поновлення мораторію на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами.

Згідно з документом на законодавчому рівні запроваджується повне обмеження на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) протягом 2019 року, крім проведення планових заходів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу понад 20 млн грн за попередній календарний рік (з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік планові перевірки здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України).

Також запроваджуються обмеження на позапланову перевірку, яка може бути проведена: за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; за рішенням суду; у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав, таке звернення повинно бути розглянуте та погоджене ДРС.

Таким чином, для громадян забезпечується можливість захисту своїх прав у разі їх порушення. Одночасно впроваджується механізм захисту бізнесу від необґрунтованих перевірок контролюючими органами. Також законодавчою ініціативою передбачена повна публічність механізму погодження ДРС та обов’язкова вимога до початку проведення заходів державного нагляду оприлюднювати на офіційному веб-сайті ДРС дозвіл на їх проведення.

Варто нагадати, що дію мораторію на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами, який тривав з 2014 р., припинено з 01.01.2019 р.

На порталі[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] 26 інспекційних органів з 33 відкрили інформацію про свої перевірки.

В єдиній системі опубліковано близько 250 тис. планів і близько 48 тис. результатів вже проведених перевірок.

Державна фіскальна служба також [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] У нього включено майже 5 тис. суб’єктів господарювання з обсягами задекларованих доходів за 2017 р. — 1,14 трлн грн.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 14, оставить комментарий   
RSS Текстовая версия Сейчас: 22.01.19, 12:50
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне