Заказы на доработку 1С (сервис удаленной работы)

Хранилище

База знаний
Неназначенных незавершенных заказов: 8, свеженьких 1
Бесплатные отчеты, обработки, конфигурации, внешние компоненты для 1С Статьи, описание работы, методики по работе с 1С

Здравствуйте, гость ( Войти | Зарегистрироваться )


Свернуть

> Добро пожаловать на наш форум

Здравствуйте уважаемый посетитель. К сожалению вы не были распознаны форумом как зарегистрированный пользователь. Для полноценного использования возможностей нашего форума вам необходимо зарегистрироваться. Если вы уже зарегистрированы на форуме, то вам необходимо пройти авторизацию, используя Ваш логин и пароль.

Логин:   
Пароль:
 

Форум:

Новые темы (за 20 дней):

Последние сообщения:

Наши сервисы:

Дополнительно:

Новости для бухгалтера:

 
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо застосування РРО платником єдиного податку другої групи (лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1259/б/99-99-14-05-01-14/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 13:00 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1259/б/99-99-14-05-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення фізична особа - підприємець є платником єдиного податку другої групи (далі - ФОП) обсяг доходу якої протягом календарного року не більше 1 000 000 гривень і здійснює продаж картриджів до принтерів та копіювальної апаратури, факсимільних апаратів, тонеру, запасних частин та аксесуарів до картриджів.

Чи потрібно при продажу вказаних товарів застосувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), у випадках, коли такі товари підлягають або не підлягають гарантійному ремонту?

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Також згідно з п. 6 ст. 9 у редакції Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", чинній з 01.01.2017 р. (далі - Закон N 265), РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

При цьому відповідно до ст. 2 Закону N 265 термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року N 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - Перелік N 231).

У Переліку N 231 зазначаються найменування груп товарів та коди згідно з УКТ ЗЕД.

Оскільки розробником вказаного Переліку N 231 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, то відповідні роз’яснення щодо тлумачення належності до нього конкретних товарних позицій належать до компетенції Мінекономрозвитку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 13, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість матеріалів, використаних під час здійснення операцій з безоплатного проведення гарантійного ремонту за наданою підприємством гарантією на власні роботи (лист ДФС від 18 [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 13:00 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1262/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість матеріалів, використаних під час здійснення операцій з безоплатного проведення гарантійного ремонту за наданою підприємством гарантією на власні роботи, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості, за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Отже, операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, при цьому податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не нараховуються.

Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні (одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною) та зареєструвати їх в ЄРПН.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку визначення місця постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1256/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 13:00 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1256/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку визначення місця постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункт "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання перерахованих у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Враховуючи викладене, у разі якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання зазначених у зверненні послуг вважається місце, в якому отримувач таких послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання.

У разі якщо зазначені у зверненні послуги не відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання зазначених у зверненні послуг є місце реєстрації їх постачальника.

Разом з цим слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Щодо визначення і віднесення зазначених у зверненні послуг до певної категорії послуг, у тому числі перелічених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то порушене питання не відноситься до компетенції ДФС.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 10, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо можливості здійснення платником податку - постачальником зменшення податкових зобов'язань у разі зниження ціни, за якою продукція від такого платника була передана до комерційного агенту - неплатника ПДВ д [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 13:00 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1257/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості здійснення платником податку - постачальником зменшення податкових зобов'язань у разі зниження ціни, за якою продукція від такого платника була передана до комерційного агенту - неплатника ПДВ для реалізації цієї продукції покупцям, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт "е" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 ПКУ).

Як визначено пунктом 192.2 статті 192 ПКУ, норма пункту 192.1 статті 192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного /податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при зниженні ціни, за якою продукція була передана до комерційного агенту - неплатника ПДВ для реалізації покупцям.

Таким чином, постачальник при передачі товару комерційному агенту - неплатнику ПДВ для подальшої реалізації зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.4 статті 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Послідуюче корегування податкових зобов’язань з ПДВ може здійснити з урахуванням вимог статті 192 ПКУ.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 12, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуга згідно з ДКПП (лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1255/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1255/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуга згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених, статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів, для теплової енергії визначено умовний код 00401; для води, крім води, яка класифікується в товарних позиціях 2201, 2202 УКТ ЗЕД, - умовний код 00405.

Разом з цим інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 13, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо застосування незареєстрованого в органах ДФС РРО за умови щоденного роздрукування Х-звіту та відображенням його даних у касовій книзі підприємства при продажу за готівку продуктів нафтопереробки, які не є кінц [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту підприємство виробляє продукти нафтопереробки, які не є кінцевим продуктом і за кодом УКТ ЗЕД не належать до підакцизних товарів.

Чи може підприємство при продажу за готівку вказаної своєї продукції замість оформлення у касі підприємства прибуткових касових ордерів та видачі відповідних квитанцій, підписаних і завірених у встановленому порядку, застосовувати незареєстрований у органах ДФС реєстратор розрахункових операцій за умови щоденного роздрукування Х-звіту та відображенням його даних у касовій книзі підприємства?

Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно з пунктами 1, 2 ст. 3 Закону N 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону N 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, якщо підприємство не бажає скористатись пільгою, яку надано йому Законом N 265 щодо незастосування РРО при торгівлі продукцією власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, то таке підприємство має застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 14, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з ДКПП (лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Правила складання податкової, накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів для теплової енергії визначено умовний код 00401; для води, крім води, яка класифікується в товарних позиціях 2201,2202 УКТ ЗЕД, - умовний код 00405.

Разом з цим інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 11, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про податок на додану вартість (лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1253/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1253/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення обов’язкових реквізитів у податковій накладній та визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ, встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються, статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року N 584-VII "Про Митний тариф України".

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Водночас підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів для теплової енергії визначено умовний код 00401; для води, крім води, яка класифікується в товарних позиціях 2201,2202 УКТ ЗЕД, - умовний код 00405.

Разом з цим інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку включення до податкового кредиту платником податку, який, застосовує касовий метод податкового обліку, сум ПДВ за податковою накладною, оплата за якою здійснюється в різних звітних періодах (лист ДФС в [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1254/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку включення до податкового кредиту платником податку, який, застосовує касовий метод податкового обліку, сум ПДВ за податковою накладною, оплата за якою здійснюється в різних звітних періодах, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділу V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, то суми ПДВ, включаються до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за умови їх оплати.

Якщо оплата за товари/послуги на підставі однієї податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН) здійснюється в різних звітних податкових періодах, то суми ПДВ відносяться до податкового кредиту тих звітних періодів, в яких відбувається списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.

При цьому відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право віднести таку суму ПДВ до податкового кредиту в будь-якому наступному звітному періоді, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення відповідної податкової накладної.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 15, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Про забезпечення адміністрування плати за землю (лист ДФС від 13.07.2017 р. № 18473/7/99-99-12-02-03-17) [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 12:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.07.2017 р. № 18473/7/99-99-12-02-03-17

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС


Про забезпечення адміністрування плати за землю

Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, у зв'язку із надходженням численних запитів від платників податків щодо визначення бази оподаткування платою за землю (далі - Плата), звертає увагу територіальних органів на окремі питання адміністрування Плати у 2017 році, встановленої розділом XII Податкового кодексу України (далі - Кодекс), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.

Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки визначена як величина рентного доходу - доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон)).

Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

5 - 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

7 - 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:

розміру земельного податку;

орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про Кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:

цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про Кадастр);

нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про Кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про Кадастр).

При цьому п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.

Поширення набула практика, отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку встановленому ст. 23 Закону.

За таких обставин, мають місце чисельні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов'язань з Плати за 2017 рік.

З огляду на викладене, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про Кадастр, враховуючи:

нормативну грошову оцінку земель,

дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та процедур адміністративного оскарження.



В. о. Голови

М. В. Продан



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 12, оставить комментарий   
Нормативна база: Листи: Листи ДФСУ: Щодо порядку зазначення у розрахунку коригування до ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ, умовного ІПН та інших реквізитів у разі, якщо на дату складання такого розрахунку коригування Порядок заповнення ПН бул [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 11:50 — 0 комментариев
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 18.07.2017 р. № 1251/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення у розрахунку коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування), складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), умовного індивідуального податкового номера (далі - ІПН) та інших реквізитів у разі, якщо на дату складання такого розрахунку коригування Порядок заповнення податкової накладної було змінено, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення, невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Заповнення рядка "ІПН отримувача (покупця)" в податковій накладній здійснюється в залежності від статусу отримувача (покупця), а також у випадках, визначених ПКУ та Порядком N 1307, проставляється умовний ІПН.

Пунктом 21 Порядку N 1307 передбачено, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, встановленому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком N 1307.

При складанні розрахунку коригування до податкової накладної складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "ІПН отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН, який був зазначений у податковій накладній, що коригується.

В табличній частині розділу "Б" такого розрахунку коригування зазначаються, зокрема:

в графі 2 - причина коригування (наприклад, використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів) по операціях, на які нараховані зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ;

в графі 3 "номенклатура товарів/послуг постачальника" - зазначається дата складання та порядковий номер податкової накладної, складеної на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначив податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Кількісні та вартісні показники, щодо яких відбувається коригування, заповнюються зі знаком "-". Інші графи розрахунку коригування заповнюються без особливостей.

У разі, якщо після складання податкової накладної внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної, зокрема змінено умовний ІПН, то на дату реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування потрібно зазначати ІПН, який зазначався в такій податковій накладній (у випадку, наведеному у зверненні - "400000000000"), тобто без урахування внесених змін.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
ДФС про заповнення коду ДКПП в ПН та в Таблиці платника податків [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 11:50 — 0 комментариев
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі - Таблиця) щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 15, оставить комментарий   
Дивіденди: якщо переплата по ПДФО. Що робити? [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 26.07.17, 9:50 — 0 комментариев
Підприємство - платник єдиного податку нарахувало і виплатило в січні 2017 року дивіденди фізособам-засновникам. Із суми дивідендів було утримано ПДФО за ставкою 18%. Як відобразити у формі № 1ДФ результат перерахунку з податку на доходи, проведеного в зв'язку зі зміною ставки ПДФО, що застосовується до таких доходів, з 18% на 9%?

Про це дивіться у [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] від чесного журналу «Бухгалтер 911». І не забувайте [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], щоб не пропустити свіжі відео!





По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 16, оставить комментарий   
Кому та яку слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
Щоквартально декларацію з податку на прибуток підприємств повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2016 рік понад 20 млн. грн. Подати декларацію за півріччя 2017 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2017 року.

Крім цього, за підсумками першого півріччя 2017 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Також платникам єдиного податку-юридичним особам третьої групи слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів засновникам-юридичним особам та сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Подати [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] за перше півріччя 2017 року необхідно не пізніше 9 серпня 2017 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 18 серпня 2017 року.

Крім цього, слід зазначити, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Мінфіна від 28.04.2017 р. № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ № 467).

Враховуючи, що видання наказу № 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, Державною фіскальною службою України в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467» рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 16, оставить комментарий   
Набрав чинності Закон, що звільняє від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок кібератаки [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
Сьогодні, 26 липня 2017 року, набрав чинності Закон № [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]"Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків".

Законом звільнено платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року. Надати можливість зареєструвати такі податкові та акцизні накладні до 31 липня 2017 року.

Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 ПКУ, не застосовувати до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Законом також передбачено, що тимчасово до 31 грудня 2017 року:

- у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності;

- платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом першим цього пункту;

- у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

Закон опубліковано 25 липня 2017 року в офіційному виданні «Голос України».




По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 18, оставить комментарий   
Як заповнити оновлену форму звіту неприбуткової організації [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
Із 20 червня 2017 року набрала чинності нова форма [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], затверджена наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469 (далі — Звіт).

Своєю чергою, для неприбутківців, які не дотрималися вимог п. 133.4 ПКУ та зобов’язані подати в строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду — липень 2017 року — у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Окрім цього, ДФС у [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] зауважила:

  • у рядках 7 та 8 Звіту потрібно зазначати дату й номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості;
  • рядок 2 «Звітний (податковий) період 20__року» та рядок 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20__року» вступної частини нової форми Звіту передбачають лише два звітні (податкові) періоди: рік і місяць. При цьому не подають Звіт за рік професійні спілки, їх об’єднання й організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом. Місячний податковий (звітний) період передбачено для неприбуткових підприємств, установ та організацій (у т.ч. для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок, утворених у порядку, визначеному законом), які порушили вимоги п. 133.4 . Такий Звіт складається з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення;
  • формування доходів і видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів;
  • сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 р. 4 Додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;
  • у рядку 1.6 Звіту (та, відповідно, у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань. Відповідно, у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих із розрахункового рахунка (або/та виданих із каси);
  • у новій формі Звіту у блоці «Наявність додатків4» відображається інформація про обов’язкові додатки у вигляді фінансової звітності та проставляється позначка в полі «ФЗ6». Крім того, у блоці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності6» проставляються такі позначки: «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» або «Звіт про результати фінансової діяльності», «Звіт про рух грошових коштів» (окрім бюджетних установ), «Звіт про власний капітал», «Примітки до річної фінансової звітності» (крім бюджетних установ). Суб’єкти малого підприємництва та суб’єкти мікропідприємництва, визнані такими згідно зі ст. 55 ГКУ, подають разом зі Звітом скорочену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати й проставляють такі відмітки, відповідно, у графі «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» та графі «Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».


По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 15, оставить комментарий   
Про застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
У зв’язку з надходженням запитів платників податків – суб’єктів літакобудування та враховуючи лист Міністерства фінансів України від 23.06.2017 р. № 11210-08-10/16780 Державна фіскальна служба України у листі від 17.07.2017 р. № 18731/7/99-99-15-02-02-17 роз’яснила наступне. Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення «Податкового кодексу України (далі-Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств-суб’єктів літакобудування , що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2662-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - Закон № 2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Пунктом 7 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до 1 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону № 2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.

Отже, оскільки відповідно до норм пункту 41 підрозділу 4 та пункту 7 підрозділу 6 розділу ХХ Кодексу від сплати податку на прибуток та земельного податку звільняються суб’єкти, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів, суб’єкти господарювання, які здійснюють капітальний (середній) ремонт, реконструкцію, модернізацію, обслуговування літальних апаратів та/або авіаційних двигунів, не підпадають під пільгове оподаткування зазначеними податками.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 9, оставить комментарий   
Як розрахувати дивідендний авансовий внесок при від’ємному значенні об’єкта оподаткування [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
Авансовий внесок розраховується із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, установленою п. 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума авансового внеску, яка має бути сплачена під час виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається в рядку 6 Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, та переноситься до рядка 20 декларації.

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, відображається в рядку 4 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток. При цьому згідно з формою Додатка АВ для розрахунку цієї суми враховується позитивне значення об’єкта оподаткування (рядок 04 декларації).

Тож якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об’єкт оподаткування має від’ємне значення, авансовий внесок із податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 14, оставить комментарий   
Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат нараховану амортизацію основних засобів, які придбані у 2017 році [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
З 01.01.2017 року підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, а також витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Тобто, починаючи з 01.01.2017 р., підприємець на загальній системі оподаткування може включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 р. основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім земельних ділянок; об'єктів житлової нерухомості; легкових та вантажних автомобілів).

Основні засоби, придбані до 01.01.2017 р. не підлягають амортизації з метою включення до витрат, оскільки нові правила амортизації стосуються лише основних засобів придбаних у 2017 році.

Зазначена норма визначена п.п. 177.4.6 ст. 177 Податкового кодексу України.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 17, оставить комментарий   
Медичне страхування працівників: податкові наслідки для роботодавця [раздел Бухгалтерский учет, налоги, последние изменения законодательства]
Автор Володя Гройсман — 25.07.17, 23:50 — 0 комментариев
Найціннішим для кожного з нас є здоров’я. Тому не дивно, що дедалі більше роботодавців включають до соцпакета договір добровільного медичного страхування. Адже це не лише найкращий спосіб турботи про своїх працівників, а й можливість залучити висококваліфіковані кадри. Роботодавці, які зважили всі «плюси» й застрахували своїх працівників, мають пам’ятати і про можливі податкові наслідки.

Види страхування

Статтею 5 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] (зі змінами та доповненнями) передбачено, що страхування може бути добровільним та обов’язковим.

Медичне страхування також може бути як обов’язковим, так і добровільним.

Податок на прибуток

Згідно з [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат, пов'язаних зі сплатою страхових внесків за договорами добровільного медичного страхування. Тобто такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Утім, коригування фінансового результату передбачено [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ та застосовується до договорів добровільного медичного страхування у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.521 ПКУ договір добровільного медичного страхування − договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії (один рік) та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

У такому випадку платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки Нацбанку, що діяла на кінець звітного періоду, у якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Сума сплачених платежів за договорами добровільного медичного страхування відображається в рядку 4.1.5 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Державна фіскальна служба України листом від 10.06.2016 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] зазначила, що якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється, і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 1231 ПКУ, не застосовується.

ПДВ

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі − ПДВ) операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на провадження страхової діяльності відповідно до законодавства, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отже, операції зі страхування не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Оподаткування застрахованої особи

Добровільне страхування

Відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми за договорами добровільного медичного страхування і оподатковуються податком на доходи фізосіб (далі − ПДФО) за ставкою 18% із застосуванням натуркоефіцієнту (К = 100 ÷ 100 – 18 = 1,21951) (п. 164.5 ПКУ). Відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126».

Крім того, зазначена сума оподатковується військовим збором у розмірі 1,5% відповідно до п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ без застосування натуркоефіцієнта (лист ДФСУ від 27.11.2015 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Обов’язкове страхування

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно зі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ.

Також відповідно до [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ПКУ не є доходом платника податку − фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат на обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «132».

ЄСВ

Внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного страхування не є базою нарахування єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) відповідно до п. 2 р. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], та п. 3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р.

Також не оподатковуються ЄСВ внески підприємств згідно з договорами обов’язкового страхування.



По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]
Просмотров: 14, оставить комментарий   
RSS Текстовая версия Сейчас: 26.07.17, 16:30
1С Предприятие 8.3, 1С Предприятие 8.2, 1С Предприятие 8.1, 1С Предприятие 8.0, 1С Предприятие 7.7, Литература 1С, Общие вопросы по администрированию 1С, Методическая поддержка 1С - всё в одном месте: на Украинском 1С форуме!

Курсы валют: доллар США к гривне Курсы валют: евро к гривне Курсы валют: российский рубль к гривне