Відомо, що в каламутній воді ловити рибку можна і руками. Ось і Податковий кодекс, як слушно зазначено в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], саме що не є каламутна вода. На жаль, у тій каламуті краще почуваються податківці, а не платники податків. Саме на зміну цього негативного явища написані рядки, викладені нижче.

Попередньо наведемо витяг зі статті 50 ПКУ:

„50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації… , він зобов'язаний надіслати уточнюючий податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку...

50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом...

50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період”.

Найпоширенішим (мабуть, з огляду на економічність) видом перевірок платників податків є камеральні за приписами п. 75.1 та статті 76 ПКУ: тотально перевіряється вся податкова звітність. Проте суттєву частину виявлених при камеральній перевірці помилок (за винятком помилок, пов’язаних з прострочуванням подання податкової звітності, сплати податків тощо) платник податку чудово може виправити самостійно наданням уточнюючої звітності за статтею 50 ПКУ.

Зокрема, ефективним є самостійне виправлення помилок, відображених в актах камеральних перевірок і обумовлених порушенням припису п. 200.4 ПКУ: включенням сплачених сум ПДВ безпосередньо до складу податкового кредиту з ПДВ, а не до бюджетного відшкодування (див. [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] ). Робити виправлення треба не пізніше 10 календарних днів по отриманні податкового повідомлення-рішення за формою „В4”, що воно буде складено за п. 57.3 ПКУ. Можна робити і раніше, тобто негайно по отриманні акту камеральної перевірки. Одночасно (в межах зазначеного десятиденного терміну) слід надіслати до державної податкової служби в АР Крим (містах Київ та Севастополь, області або окрузі) адміністративну скаргу відповідно до приписів пп. 56.2 та 56.3 ПКУ з пропозицією скасувати податкове повідомлення-рішення, бо питання вичерпано: порушення вже немає.

Податківці в цьогорічному дев’ятнадцятому числі свого "Вісника податкової служби" наполягають, щоб платник податку в місяці отримання повідомлення-рішення добровільно відобразив зі знаком „-”в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ суму того самого податкового кредиту з ПДВ, який вони мали намір забрати примусово. Це пастка, і для запобігання попадання в неї чисельних імпортерів та інших платників податків, які мають податковий кредит з ПДВ, цього робити не можна.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]