По даним Державної реєстраційної служби України станом на 1 квітня 2012 року в Україні здійснюють свою діяльність 3 млн. 53 тис. 83 фізичних осіб-підприємців. В той же час, по даним Державної служби зайнятості у фізичних осіб-підприємців працює 887,2 тис. найманих робітників.

Проте, в цілому наша держава має безліч проблем у сфері зайнятості населення. До основних із них можна віднести:

- високий рівень тіньової зайнятості;
- високий рівень економічно неактивного населення працездатного віку – майже 8 мільйонів;
- низький рівень зайнятих у співвідношенні до всього населення - 44% при середньосвітових показниках 60,2% тощо.

Одним із основних чинників, який стримує розвиток підприємництва, і як наслідок - гальмує розвиток ринку праці, є високі податки та інші платежі.

Зокрема, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Мінімальна ставка єдиного внеску для зазначених осіб встановлена на рівні 34,7% від мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата з 1 квітня 2012 року становить 1094 грн.).

Отже, мінімальна ставка єдиного внеску становить 379,62 грн. на місяць. Більшість фізичних осіб-підприємців скаржаться на високі ставки єдиного внеску, тому вони готові жертвувати своїм статусом застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування аби не платити цей внесок взагалі або хоча б сплачувати менший його розмір.

Само собою зрозуміло, що підприємці свідомо готові йти на такі жертви зважаючи на необхідність хоч якось виживати у складних економічних умовах, та розраховують на те, що у майбутньому вони зможуть набрати відповідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.

Стан вітчизняної економіки такий, що не дає можливості дивитись підприємцям у майбутнє, а змушує їх жити "одним днем".

Незважаючи на існуючі складнощі та високі ставки єдиного внеску, 30% підприємців створили робочі місця і забезпечують велику кількість населення роботою.

Ця цифра могла б бути значно більшою, якби держава вживала реальних, дієвих заходів для стимулювання розвитку підприємництва та ринку праці.

Вивчення існуючих проблем підприємництва показало, що більшість фізичних осіб – підприємців готові платити єдиний внесок за своїх найманих працівників, оскільки розуміють важливість соціального захисту останніх, але не готові і не в змозі платити цей внесок за себе, як додатковий фінансовий тягар.

Крім того, слід зазначити, що багато підприємців вже мають достатній трудовий стаж для призначення пенсії за віком і не розраховують на перерахунок пенсії в майбутньому, а тому звільнення їх від єдиного внеску жодним чином не буде впливати на розмір пенсії.

Тому, враховуючи проблеми, які існують сьогодні на ринку праці та у сфері підприємництва, з метою стимулювання створення нових робочих місць фізичними особами-підприємцями, народними депутатами пропонується запровадити норми, відповідно до яких звільняти від сплати єдиного внеску за себе тих підприємців, які створюють хоча б одне робоче місце.

Відповідний [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] має на меті стимулювати створення нових робочих місць фізичними особами-підприємцями шляхом звільнення їх від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проектом пропонується:

1) статтю 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнити терміном "нове робоче місце – робоче місце, яке створене фізичною особою-підприємцем за рахунок працевлаштування фізичної особи або розширення існуючої штатної чисельності найманих працівників";

2) доповнити статтю 4 новою частиною, яка передбачає:

а) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які працевлаштовують фізичну особу на нове робоче місце, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на строк трудових відносин з такою особою;

б) у період звільнення від сплати єдиного внеску підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

в) у разі звільнення працівника або всіх працівників, яких було працевлаштовано на нові робочі місця, єдиний внесок сплачується на загальних підставах відповідно до закону.

Реалізація проекту закону забезпечить:

- створення фізичними особами-підприємцями нових робочих місць;
- зменшення рівня тіньової зайнятості;
- зменшення фінансового навантаження у вигляді єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців;
- часткове вирішення проблем із зайнятістю населення в державі.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]