Добровільна участь у системі загально­обов’язкового державного пенсійного страхування регулюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі Закон 2464) та надає можливість забезпечити страховий стаж і створити умови для збільшення розміру майбутньої пенсії.

Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

• особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями, не є фізичними особами-підприємцями, не провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, не провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та не отримують дохід від цієї діяльності, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню.

Законом № 2464 передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: сплата єдиного соціального внеску за поточний період, одноразова сплата єдиного внеску за минулий період. Зокрема,

• Частиною другою статті 10 визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь, але не менше одного року. Це страхування на поточний період. У цьому випадку розмір єдиного внеску складає 22% від мінімальної заробітної плати на дату укладання договору. Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становить 6000,0 грн, мінімальний страховий внесок складатиме 1320 грн. (6000,0 грн х 22%= 1320 грн).
• Частиною п’ятою цієї ж статті передбачена можливість одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок (22%) на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2, тобто 44%. Тобто, мінімальний страховий внесок за кожен місяць для одноразової сплати за попередні періоди складає 2640 грн. (6000,0 грн х 44%=2640грн).

Одноразова сплата у договорі за попередні періоди здійснюється за період з 01.01.2004 року і за будь-яку кількість років. Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості років.

У всіх випадках сума страхового внеску не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору. З 1 січня 2021 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 15 мінімальних заробітних плат–90000грн. (6000 грн х 15=90000 грн). Тобто максимальний страховий внесок за кожен місяць становить 19800 грн. (90000 грн х 22 %= 19800 грн).

Особа, яка бажає укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинна звернутися до органів Державної податкової служби за місцем проживання.

У разі, якщо особа бажає укласти окремий договір про одноразову сплату за попередні періоди, вона разом з трудовою книжкою повинна звернутися до сервісного центру головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області за місцем проживання. Спеціалісти відділу обслуговування громадян за допомогою форми ОК-5 та трудової книжки проводять «Розрахунок стажу» та визначають період, у якому вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Після чого, форма ОК-5 та «Розрахунок стажу» надаються особисто людині і подаються нею до органів ДПС для укладення договору про добровільну участь .

Таким чином, органи Пенсійного фонду визначають період, який не врахований для обчислення пенсії, а вже окремий договір про добровільну участь укладається в органах Державної податкової служби.