Під змінною роботою розуміється метод організації праці у дві, три або чотири зміни, який може бути безперервним або з перервами, при якому працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих же робочих місцях відповідно до графіка змінності (роботи), що вводиться у випадках, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою більш ефективного використання устаткування, збільшення обсягів продукції, що випускається, або послуг, що надаються.

Окрім графіка змінності, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) має бути передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної з них не повинна бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.

При багатозмінному режимі роботи підприємство самостійно встановлює в колективному договорі умови запровадження та розміри надбавок, доплат (у тому числі і за роботу у вечірній час), премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Зокрема, Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016 встановлено доплату в розмірі 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірній час з 18 до 22 години (при багатозмінному режимі роботи).

Для підприємств, які знаходяться у сфері дії генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, встановлення цієї доплати у розмірі не нижчому, ніж визначено угодами в колективному договорі, є обов’язковим.

Надання відпусток за роботу у вечірню і нічну зміни чинним законодавством не передбачено.

Якщо графік виходу на роботу (графік змінності) працівників передбачає роботу в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час, яка обчислюється за фактично відпрацьовані години в нічний час не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 Кодексу законів про працю України). Нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. Доплата за роботу у нічний час нараховується за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду.

Слід врахувати, що вечірні години — з 18:00 до 22:00; нічні години — з 22:00 до 06:00.

У табелі обліку використання робочого часу години роботи у вечірній час позначаються кодом «ВЧ» (03), у нічний час — кодом «РН» (04).

На законодавчому рівні врегульовано тільки роботу в нічний час. Норм щодо вечірнього часу Кодекс законів про працю України не містить.

Доплата за роботу у вечірній час, передбачена Генеральною угодою, не проводиться, якщо режим роботи працівників не відноситься до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожів за відповідним графіком виходу на роботу); є багатозмінним, але на підприємство не поширюються положення Генельної угоди, і таку доплату не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).

Наталія Пащенко, головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області.