Частиною 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. № 494, та постановою правління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) від 19.09.2013 р., ПФУ щомісяця надає ДПС України дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності.

На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю», або «пенсіонер, який досяг пенсійного віку».

Оскільки Законом № 2464 не передбачено пропорційного розрахунку бази нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю» є базовим звітним періодом для таких категорій платників.

Таким чином, фізична особа – підприємець зобов’язана сплачувати ЄСВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю».