Чинним законодавством рухоме майно визначається як матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщені без заподіяння їм шкоди, зокрема транспортні засоби та їх комплектуючі, окрема рухома річ чи сукупність рухомих речей, як-от гроші, валютні цінності, цінні папери.

Послуги пов’язані з рухомим майном підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (далі – ПДВ), але є нюанси.

Так, підпунктом «б» п. 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Наголошуємо, що від правильного визначення місця постачання послуг залежить, чи є операція з постачання певної послуги об’єктом оподаткування та чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ.

Згідно із п.186.4 ПКУу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 186.2.1 ПКУ місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном

Таким чином, якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі, постачання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.