Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Норми встановлені п. 94.1 ПКУ.

Згідно з п. 94.2 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

? платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

? фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

? платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

? відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

? відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

? платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

? платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

? платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).