До управління Держпраці звернулися щодо надання роз’яснення із наступних питань:

— Обов’язок чи право роботодавця звільнити працівника у строк, про який працівник просить, тобто без дотримання двотижневого строку попередження про звільнення?

— Чи буде день звільнення – робочим днем?

Перелік обов’язкових підстав для роботодавця на звільнення працівника у строк, про який працівник просить зазначено у ст. 38 КЗпП (при розірванні безстрокового трудового договору).

Перша ситуація — неможливість продовжувати роботу на цьому підприємстві з певних причин, вони вказані у ч. 1 ст. 38 КЗпП. Це, зокрема:

— переїзд на нове місце проживання;

— переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

— вступ до навчального закладу;

— неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;

— вагітність;

— догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною з інвалідністю;

— догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;

— вихід на пенсію;

— прийняття на роботу за конкурсом;

— інші поважні причини. Які саме причини є поважними, у кожному конкретному випадку вирішує роботодавець.

Друга ситуація — невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП). У разі звільнення з цієї причини роботодавець зобов’язаний не тільки звільнити працівника в зазначений ним у заяві строк без дотримання двотижневого відробітку, а ще й виплатити працівнику вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

За загальним правилом днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58).

Як виняток із цього правила днем звільнення може бути:

— останній день відпустки — якщо працівник подав роботодавцю заяву про надання невикористаних днів відпустки з наступним звільненням (ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки);

— день видачі трудової книжки — у разі несвоєчасної видачі трудової книжки працівнику, який звільняється, з вини роботодавця. У такій ситуації роботодавець видає наказ про розірвання трудового договору з новою датою звільнення, а колишній наказ визнається недійсним. Відповідні зміни вносяться до трудової книжки працівника. При цьому працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.