Нова хвиля опитування за період листопад 2019 – березень 2020 року продемонструвала концептуальну незмінність настроїв податкових експертів. Показник Індексу склав 2,95 балів з 5-ти можливих (2,90 у попередньому періоді). Податковий індекс, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація, перебуває у негативній площині протягом всієї історії дослідження з 2011 року.

У поточній хвилі опитування найгірше податкові та фінансові експерти компаній оцінили якість податкового законодавства України, найкраще – ситуацію щодо фіскального тиску на бізнес.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Результати опитування продемонстрували точкове покращення в оцінках респондентів, що в свою чергу вплинуло на деяке підвищення інтегрального показника. Найбільш суттєве зростання настроїв експертів відбулося щодо оцінки фіскального тиску на бізнес. Так, майже половина респондентів, а саме 49% повідомили про те, що тиск був майже відсутній, а ще 11% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем. У попередній хвилі таких було 29% та 9% відповідно. За даний період відчутні прояви фіскального тиску відчули на собі тільки 24% опитаних (28% у минулому періоді).

Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:

• Необґрунтовані інформаційні запити;
• «Пропозиції» сплати податків авансом;
• Невчасне подання звітності через технічні збої роботи серверу ДПС є причиною штрафів;
• Нарахування спірних штрафних санкцій, обтяжливі перевірки, тощо.

Позитивна динаміка спостерігається також в оцінці експертами якості податкового обслуговування. Кількість незадоволених роботою податківців суттєво зменшилася – 17% (29% у попередньому періоді). Водночас зросла кількість респондентів, що вказали на задовільний рівень послуг – 51%, тоді як у минулій хвилі таких було 38%. Ще 32% опитаних зазначили, що задоволені якістю податкових сервісів.

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Світлана Михайловська, Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Асоціації

Очевидно, що задекларований новою Податковою службою перехід від фіскальної моделі роботи до сервісного обслуговування дає свої перші результати. Результати опитування демонструють суттєве покращення оцінки рівня фіскального тиску та якості податкових послуг експертами Асоціації. Сподіваємося, що така позитивна тенденція збережеться й під час наступних хвиль дослідження, якщо Податкова служба й надалі працюватиме над побудовою партнерських відносин з платниками податків та покращенням сервісної складової.

Традиційно найнижчі оцінки отримали такі складники індексу, як якість податкового законодавства та процес адміністрування податків і підготовки звітності. Так, вдвічі скоротилася частка задоволених якістю податкового законодавства – з 15% у попередньому періоді до поточних 7%. Кількість незадоволених також дещо збільшилася – до 30%. Ще 63% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним.

Всього 6% опитаних вважають, що чинний податковий режим сприяв розвитку їхнього бізнесу, тоді як у минулому періоді таких було 11%. До того ж, тільки 11% респондентів оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків позитивно, натомість 34% вважають процедуру обтяжливою. Експерти вказали основні фактори, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності:

• Кількість платежів;
• Недосконалість електронної системи звітності;
• Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;
• Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;
• Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів.

Володимир Котенко, Голова Податкового комітету Асоціації

На оцінку якості податкового законодавства, не в останню чергу, вплинули кризові обставини. Так, підприємці традиційно скаржаться на зависокі ставки податків та зборів, зокрема на рівень оподаткування оплати праці, на складність та постійні зміни. Проте в умовах кризи підприємці очікували більшої оперативності від законодавців та більшої рішучості у питаннях підтримки бізнесу. На жаль, до цього часу ці сподівання залишаються невиправданими: ані швидкість прийняття змін, ані їх зміст не викликають у підприємців захвату.

«Окрім впливу кризових обставин варто згадати, що вже кілька місяців бізнес перебуває у невизначеності стосовно долі масштабних податкових змін, прийнятих парламентом у грудні минулого року. Незрозуміло, чи наберуть вони чинності взагалі, а якщо так, то коли та у якому вигляді? Безперечно, такі обставини викликають обґрунтоване роздратування підприємців та впливають на оцінку ними якості податкового законодавства».

Довідково:

Під час розрахунків до уваги традиційно бралися 4 критерії:

• Якість податкового законодавства;
• Обтяжливість/легкість адміністрування податків;
• Фіскальний тиск;
• Якість податкового обслуговування.

Загальне значення Податкового Індексу – це інтегральний розрахунок середнього значення кожного з вищенаведених факторів. У поточній хвилі опитування взяли участь 105 податкових та фінансових експертів Асоціації.