Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.

Зокрема, згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, який затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника – робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Постановою правління Фонду соцстраху від 10.10.2017 р. № 54 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або незалежної професійної діяльності.

Матеріальне забезпечення застрахованим особам (або одержувачам допомоги) виплачуватимуть відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду (далі — робочі органи Фонду) за місцем обліку ліквідованого підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця або незалежної професійної діяльності як страхувальника на підставі наказу керівника робочого органу Фонду.

У разі якщо підприємство, установа, організація перебуває у стані припинення, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в такому випадку фінансування здійснюється робочим органом Фонду соціального страхування за місцем здійснення обліку такої діяльності у порядку, встановленому правлінням Фонду для отримання матеріального забезпечення за страховими випадками, які настали у застрахованих осіб в період роботи. В даному випадку матеріальне забезпечення надається застрахованим особам на загальних підставах відповідно до ст. 34 Закону № 1105, тобто фінансування страхувальників здійснюється робочими органами на підставі заяви-розрахунку.

Слід зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 34 Закону № 1105 страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. А отже, страхові кошти не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.