16 січня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (на основі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] від 30.08.2019 р.). 11 лютого цей Закон було направлено на підпис Президенту.

"Сподіваємося, що його не підписання Президентом протягом вже 16 днів свідчить про те, що в Офісі Президента та Кабінеті Міністрів України всерйоз замислилися над якістю прийнятого документу та наслідками запровадження передбачених ним змін для економіки України", - так [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

На думку роботодавців, низка передбачених цим Законом змін є економічно необґрунтованою, потенційно корупціогенною та такою, що несе ризики для державного бюджету та економічного розвитку України у цілому.


Насамперед йдеться про:
• впровадження концепції «винної відповідальності» платників податків, за якою наявність чи відсутність вини при порушенні податкового законодавства буде визначатися податковим органом та у залежності від цього буде застосовуватись той чи інший розмір штрафу. Такі норми лише спровокують розквіт корупції у податкових органах;

• застосування оподаткування так званих «конструктивних дивідендів» а також механізму коригування фінансового результату на основі концепції визначення наявності чи відсутності «ділової мети»;

• нерівність у оподаткуванні платників податків, зокрема, щодо незастосування контролю над трансфертним ціноутворенням щодо платників єдиного податку IV групи, виключень щодо застосування правил «тонкої капіталізації», звільнення від оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, або доходу (дисконту) або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів (зокрема – ОВДП!) тощо;

• підвищення розмірів штрафних санкцій у 2 рази та введення нових штрафів (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) річної фінансової звітності), що є додатковим тиском на платників податків.

В свою чергу, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] додає, що частина нововведень ускладнюють процедуру адміністрування податків та суттєво збільшують фіскальний тиск на підприємців, а саме:

• у питаннях адміністрування податків:
- контролюючий орган зможе вимагати «інші документи та інформацію, необхідні для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», що без конкретизації документів та вичерпності їх переліку призведе до права органом на власний розсуд встановлювати обов’язок подавати будь-які обсяги будь-яких документів у 15 денний строк;
- збільшення до 7 років строку, протягом якого контролюючий орган має право донараховувати зобов’язання у разі проведення перевірки операції та/або перевірки податкових зобов'язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати т.д;

• у податку на прибуток:
зупинка нарахування амортизації на основні засоби в залежності від використання об’єкта у господарській діяльності при здійсненні модернізації чи реконструкції, , Введення таких окремих податкових правил є економічно невиправданим, обтяжливим і заздалегідь спірним;

• звітність щодо контрольованих іноземних компаній:
запроваджуються безпрецедентні та такі, що не містять аналогів у законодавстві інших країн-учасниць BEPS, механізми контролю. Так, наприклад, встановлюється обов’язок подавати звіт щодо контрольованих іноземних компаній не тільки на контролерів-юридичних осіб а й на фізичних осіб-контролерів.

Враховуючи вказані норми, Спілка українських підприємців закликає Президента України:
- направити законопроект для отримання висновку відповідності проекту нормативно-правового акту вимогам антикорупційного законодавства;
- не підписувати законопроект та повернути його до Верховної Ради України із зауваженнями щодо необхідності виключення зазначених дискреційних норм.

Федерація роботодавців України також закликає Президента скористатися своїм право вето до цього Закону та пропонує розділити законопроект №1210 на частини (питання адміністрування, питання ТЦО та оподаткування контрольованих іноземних компаній, ресурсні норми тощо), які необхідно якісно доопрацювати з урахуванням позиції бізнес-спільноти.