(ВС/КЦС у [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]), [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Фабула судового акту: Не тільки дивна, а і абсолютно «непідйомна» інтерпретація ст. 1282 ЦКУ – «обов’язок спадкоємців задовільнити вимоги кредитора», яка зокрема в частині другій передбачає, що «вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.»

Яким чином, спадкоємцю відразу знайти усю суму неповернутого спадкодавцем кредиту, і чому спадкоємець повинен втрачати право власності на предмет іпотеки, якщо не домовиться з банківським клерком про нові можливо гірші умови кредитування.

Так дійсно «шляхом одноразового платежу», але що є вимогою по кредитному договору на певний момент часу, і чому умови кредитного договору із смертю боржника щодо строків повернення кредиту чи сплату його частинами не застосовуються? Якщо договір банком не розривається, вимогою може бути лише заборгованість по простроченому періодичному платежу і не більше, а решта сума кредиту ще не набуває статусу боргу.

В цій справі ситуацію для спадкодавця врятувало недотримання банком при поданні позову про стягнення предмету іпотеки присічного строку пред’явлення вимог у шість місяців передбаченого ст. 1281 ЦКУ. ВС підтвердивши зазначений вище висновок при незастосування права спадкоємця про повернення спадкового кредиту частинами все ж такі відмовив банку із підстави порушення ним ст. 1281 ЦКУ.

Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦКУ кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. І оскільки банк пропустив цей строк, то боргові зобов'язання спадкоєммця перед банком припиняються.