Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

При цьому п. 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18.11.1997 р. №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637/97-ВР).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону № 637/97-ВР банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно з п. п. 14.1.247 ПКУ торгівля валютними цінностями – операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV ПКУ (п.п. 165.1.51 ПКУ).

Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.