ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

ЛИСТ

від 08.10.2018 р. № 4316/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою при придбанні товарів/послуг, оплата за які проводиться за рахунок бюджетних коштів з рахунка Державного казначейства України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані у Кодексі.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 187.7 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Кодексу платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, згідно з абзацом другим п. 201.10 статті 201 Кодексу є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, враховуючи те, що пунктом 187.7 статті 187 Кодексу визначений особливий порядок виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення права на податковий кредит у платника податку, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати такого товару.

Таким чином, оскільки у постачальника товарів/послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена на таку операцію на дату відвантаження товарів, є такою, що складена з порушенням вимог пункту 187.7 статті 187 та абзацу першого п. 201.1 статті 201 Кодексу, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.