Відповідно до п.п. 242.1.3 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР «Про відходи» визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

До декларації додається, зокрема розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).

Якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді.