Ефективна реформа ДФС неможлива без реформування правоохоронної системи і створення в Україні єдиного органу з протидії економічним злочинам.

Таку заяву зробила Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, висловлюючи своє бачення реформування ДФС.

На її думку, ані перейменування податкової міліції, ані структурно-функціональна реструктуризація, ані чергова показова чистка кадрів не є шляхом зміни застарілої та неефективної системи на сучасний інструмент захисту української економіки.

«Справжня реформа має кардинально змінити підходи до реалізації завдань, покладених сьогодні на ДФС, особливо в сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства. Після реформування ДФС має продовжувати виконувати контролюючу та сервісну функції, у той час як економічним злочинам, особливо системним, має протидіяти єдиний орган замість трьох існуючих – податкової міліції ДФС, підрозділу контррозвідувального захисту інтересів держави в сфері економічної безпеки СБУ та департаменту захисту економіки Нацполіції», – наголосила Голова Комітету.

За її словами, нині працівники цих структур можуть відкрити кримінальне провадження навіть на підставі так званих «скарг» з боку конкурентів або для збільшення показників своєї діяльності. При цьому через застосування контактних процесуальних дій визначну роль в розслідуванні відіграє людський фактор, що створює простір для маніпуляцій з боку правоохоронців і прецедент для корупції.

Ніна Южаніна переконана, покласти край хабарництву та захистити бізнес від регулярного втручання в його діяльність можливо лише докорінно змінивши систему – усунувши дублювання повноважень трьома структурами та створивши єдиний правоохоронний орган, модель роботи якого базуватиметься на кримінальному аналізі та аналізі ризиків, що виключає людський фактор у відносинах між правоохоронними органами та бізнесом.

Вона зазначила, що правоохоронні органи, робота яких керована аналітикою, успішно працюють в більшості європейських країн, завдяки чому правоохоронцям вдається розкривати системні злочини, в тому числі економічні, без втручання в діяльність бізнесу – масового відкриття нікому не потрібних кримінальних проваджень, а також проведення агресивних процесуальних дій – обшуків, вилучення документів і техніки.

«Для програмного комплексу, що працює за заданим алгоритмом і визначеними критеріями ризиків, немає різниці, наскільки заможною чи впливовою є особа, ім’я якої фігурує в масивах інформації, що обробляється. Якщо така особа, приміром, є бенефіціаром незаконних фінансових схем або свідомо ухиляється від сплати податків, її обов’язково буде притягнуто до відповідальності», – зауважила вона.

Н.Южаніна акцентувала, що органом, що працюватиме в Україні за таким принципом може стати Національне бюро фінансової безпеки, адже в основі концепції його роботи – використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів.

«ILP-модель, закладена в основу роботи НБФБ, є новітньою методологією організації правоохоронної діяльності керованою аналітикою. Ця модель передбачає, що досудове розслідування, як і прийняття управлінських рішень, базуватиметься на чітких розрахунках аналітичної системи. Використання цієї моделі дозволяє не лише з’ясувати, що стало причиною недотримання діючого законодавства – був це намір чи недбальство, а й сформувати незаперечну доказову базу щодо причетності до системних правопорушень», – розповіла вона.

Концепцію роботи Національного бюро фінансової безпеки України викладено у відповідному проекті Закону № 8157, котрий визначено Президентом як невідкладний.