Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо можливості укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування для зарахування страхового стажу за 2010 рік, і в межах компетенції повідомляє.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) регулюється Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, а також фізичні особи - підприємці в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (пункти 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону N 2464).

Частиною першою ст. 10 Закону N 2464, визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема особи, які досягай 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону N 2464.

Отже, однією з умов щодо добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є відсутність трудових відносин з роботодавцем (установою). Водночас як зазначено у звернені Вас поновлено на відповідній посаді…..

З огляду на зазначене, добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем чинним законодавством не передбачена.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.