Про єдиний податок для платників третьої групи

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо форми розрахунків платників єдиного податку третьої групи за надані послуги, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що перебуває на податковому обліку як платник єдиного податку, та посилаючись на п. 291.6 ст. 291 Кодексу, запитує про можливість здійснювати розрахунки за надані Товариству послуги (виконану роботу) не у грошовій формі.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розділом XIV Кодексу.

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно із п. 2 п. 292.1 ст. 291 Кодексу вважається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Порядок здійснення витрат не регламентується главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Кодексу. Витрати обліковуються згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Разом з цим зазначаємо, що порядок проведення готівкових та безготівкових рахунків визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637.

Враховуючи зазначене, п. 291.6 ст. 291 Кодексу регламентується тільки форма отримання доходу, якій підлягає оподаткуванню єдиним податком, а саме виключно грошова форма. Форма здійснення витрат Кодексом не регулюється.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.