Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до заборгованості за фінансовими кредитами суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), фізичних осіб, та, керуючись ст. 52 Кодексу повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебувають таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Таким чином, для цілей оподаткування підпадає під визначення безнадійної заборгованості банків сума боргу за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення суми боргу (його частин становить понад 360 днів, якщо такий кредит наданий банком суб’єктам господарювання (юридичним особам та фізичним особам - підприємцям) та фізичним особам, якщо вони не є пов'язаними з таким кредитором, не перебувають з таким кредитором у трудових відносинах або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості перевищує три роки.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультацїя мае індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.