Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковому обліку сум ПДВ, що були задекларовані у квітні 2011 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті. 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням, об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 33, згідно з яким за вибором платника податку, який він відображав у заяві, що подавалася у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Кодексу, збільшували розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий ) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення, та/або бюджетного відшкодування могли бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягали поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

При цьому оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій платника податку може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.