У разі відмови службових осіб платника податків розписатися в направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки, а у випадку відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови в допуску до перевірки (п.п. 81.1, 81.2 ПКУ). Указані акти не є тотожними, засвідчують різні факти відмов і мають різні правові наслідки.

Зокрема акт про відмову головного бухгалтера підприємства від одержання наказу на проведення перевірки та підписання направлення на перевірку НЕ МОЖЕ розцінюватися як недопуск до перевірки. Адже така відмова не перешкоджає проведенню перевірки.

Відповідно, підстави для застосування адміністративного арешту до відповідного підприємства відсутні.

Ухвала ВАСУ від 15.06.2017 р. у справі № 813/8652/14 (К/800/10305/16)