Із 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII, п. 3 р. II якого установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, відповідно до цього Закону, установлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників 1-ї групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Особа звернулася до органів ДФС за консультацією, чи можна застосувати коефіцієнт 0,5 до ставки з податку на нерухомість у тому разі, якщо така ставка була затверджена рішенням місцевої ради у 2015 році, а у 2017 році до відповідного рішення були внесені зміни, які питання ставок не зачепили. Тобто окремі положення рішення від 2015 року зазнали змін, однак пункт, який установлює розмір ставки, не переглядався.

ГУ ДФС у Полтавській області надало ІПК від 27.04.2017 р. № 20/ІПК/16-31-12-02-44, у якій повідомило про відсутність права в такій ситуації застосувати коефіцієнт 0,5 до ставки з податку на нерухомість.

Натомість Полтавський окружний адміністративний суд (постанова від 15.06.2017 р. у справі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]) зазначену консультацію скасував. Так, на думку суду, оскільки рішення, яким затверджено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте у 2015 році та чинне нині, то ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має застосовуватися з коефіцієнтом 0,5.