Під час розслідування нещасних випадків для визначення нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом доводиться з’ясовувати у який час та за яких обставин стався нещасний випадок. Відповідь щодо виконання трудових обов’язків робітником підприємства регламентується Правилами внутрішнього розпорядку підприємства. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну ( ст.142 Кодексу законів про працю України; далі –КЗпП).

На базі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку на кожному підприємстві опрацьовуються свої Правила внутрішнього трудового розпорядку, де у тому числі визначаються час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), час початку і закінчення перерви, графік змінності тощо ( ст. 57 КЗпП Стаття 57. Початок і закінчення роботи. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. )

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця. Це означає, що в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку. Підготовчо-заключний період праці і час обслуговування робочого місця (час на отримання наряду, матеріалу, інструментів, товару, ознайомлення з документацією, підготовка і прибирання робочого місця, здача робочий продукції і т.п. також входить в рахунок робочого часу.

Відсутність Правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві є порушенням вимог законодавства про працю, що передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємства та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від форми власності).

Про важливість Правил внутрішнього трудового розпорядку свідчить також і те, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом (ч.1,2,19 п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 12324 далі Порядок №1232) , є:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

- перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.