Підпунктом 291.5.3 пунтку 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (статті 793 ЦКУ).

Згідно зі статті 796 ЦКУ одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (стаття 797 ЦКУ).

Отже, фізична особа – підприємець, яка здає в оренду приміщення (споруду, будівлю), площа якого не виходить за обмеження встановлені Кодексом та розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено розмір земельної ділянки, право користування якою передається наймачеві і при цьому площа такої ділянки не перевищує 0,2 гектара.

В іншому випадку фізична особа – підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та повинна перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.