Верховний Суд України в постанові від 01.06.2016 р. у справі № 6-927цс16 дійшов висновку: правовідносини, які склалися між сторонами в справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов’язанням.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦКУ як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Нагадаємо!

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]