Сума поворотної фінансової допомоги (далі – ПФД) у деяких випадках може включатися до доходу єдинника, а також визнаватися об'єктом обкладання єдиним податком (далі – ЄП). Розглянемо особливості обліку ПФД у юридичних і фізичних осіб – платників ЄП.

Загальні положення

Правовою підставою для отримання ПФД є договір позики (ст. 1046–1053 ЦК). За цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду і тієї ж якості. При цьому позикодавець може бути як юридичною, так і фізичною особою.

Зверніть увагу: якщо в договорі позики не буде окремо прописано, що він є безпроцентним, такий договір за замовчуванням уважається процентним. І навіть якщо розмір процентів у ньому не зазначено, вони будуть нараховуватися на рівні облікової ставки НБУ та підлягати щомісячній виплаті до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК). Іншими словами, щоб позика була безпроцентною, на це потрібно чітко вказати в договорі.

У ПК визначення ПФД наведено в пп. 14.1.257. Це – сума коштів, яка надійшла платнику податків у користування за договором, що не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами. При цьому сума ПФД обов'язкова до повернення.

Чи є надання ПФД фінансовою послугою?

Уважаємо, що не є. Пояснимо чому.

Як випливає з п. 5 ст. 1 [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], фінансова послуга – це операція з фінансовими активами в інтересах третіх осіб, мета якої – отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансовою послугою є і передача грошей у позику (ч. 1 ст. 4 Закону № 2664). Надавати такі послуги можуть фінансові установи, a якщо це прямо передбачено законoм, то й підприємці (ч. 1 ст. 5 Закону № 2664).

Згідно з п. 1 [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, можуть давати в позику кошти (за винятком видачі фінансового кредиту) з урахуванням норм законодавства України щодо запобігання та прoтидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Це значить, що давати гроші в позику під процент мають право тільки фінансові установи. Інші юрособи можуть надавати тільки безпроцентні позики.

Зазначимо, що Розпорядження № 5555 не містить роз'яснень для позикодавців-фізосіб. Але, на наш погляд, для них можна зробити аналогічні висновки.

Таким чином, надання єдинником безпроцентної позики не можна вважати фінансовою послугою, а значить, фінансовим посередництвом, тобто діяльністю, пов'язаною з отриманням і перерозподілом фінансових коштів (ч. 3 ст. 333 ГК). Таке посередництво здійснюється банками та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Однак фахівці фіскальних органів уважають, що діяльність із надання ПФД іншим юрособам (фізособам-підприємцям) на постійній основі цілком може розглядатися як фінансове посередництво. Про це сказано в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки], адресованому юрособі – платнику ЄП третьої групи. А згідно з пп. 6 пп. 291.5.1 ПК діяльність у сфері фінансового посередництва відноситься до забороненої для єдинників. При цьому в Листі не сказано, скільки разів на рік (квартал або місяць) єдинник повинен надати ПФД іншим особам, щоб вона вважалася наданою на постійній основі.

Податковий облік ПФД

У позичальника

Порядок обкладання ПФД ЄП залежить від того, протягом якого строку позичальник-єдинник користується отриманими грішми. При цьому статус позикодавця (засновник, платник ЄП чи платник податку на прибуток та ін.) у цьому випадку не має ніякого значення.

Як випливає з пп. 3 п. 292.11 ПК, якщо сума ПФД буде повернута позикодавцю протягом 12 календарних місяців із дня її отримання, то в єдинників:

• третьої групи вона не обкладається ЄП;
  
• першої – третьої груп – не включається в розрахунок граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ПК.

Відповідно у випадку перевищення строку, установленого пп. 3 п. 292.11 ПК, суму неповерненої ПФД доведеться єдинникам:

• третьої групи – обкласти ЄП у звітному періоді, у якому минули 12 місяців із дня отримання ПФД;
  
• першої – третьої груп – включити в розрахунок граничного доходу та у випадку його перевищення перейти до групи з більшим обсягом доходу або відмовитися від спрощеної системи оподаткування (пп. 298.2.3 ПК).

Сума перевищення доходу обкладається ЄП в єдинників:

• першої – третьої груп (фізосіб) – за ставкою 15 %;
  
• третьої групи (юросіб) – у подвійному розмірі ставки ЄП.

Як визначити дату включення ПФД до оподатковуваного доходу?

12-місячний строк для визначення дати виникнення доходу відраховують із моменту фактичного отримання ПФД. Тобто передбачений у договорі строк отримання та повернення ПФД не впливає на порядок обкладання ЄП суми такої допомоги.

За загальними правилами перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК). При цьому строк, визначений місяцями (як це і встановлене в пп. 3 п. 292.11 ПК), закінчується відповідного числа останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК).

Наприклад, якщо єдинник отримав ПФД 30 березня 2015 року, то 12-місячний строк користування такою допомогою, що не обкладається ЄП, починає обчислюватися 31 березня 2015 року і закінчиться 31 березня 2016 року. Тобто, якщо ПФД буде повернута не пізніше 31 березня 2016 року, вона не увійде до доходу, що обкладається ЄП. Якщо ж її повернуть, припустимо, 1 квітня 2016 року, то суму ПФД єдинник повинен включити до доходу:

• юрособа – при складанні декларації за ІІ квартал 2016 року;
  
• фізособа – 1 квітня при заповненні Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат), а потім при складанні податкової декларації.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]