Рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, яка створюється (обирається) за їх місцем роботи.

Згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105) документи для призначення цієї допомоги розглядаються протягом 10 днів з дня їх надходження.

Стаття 23 Закону №1105 встановлює підстави для відмови в наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Крім того, працівники, які в період хвороби порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, втрачають право на допомогу з дня допущення порушення на термін, встановлений рішенням комісії (уповноваженого).