Із набранням чинності [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] до ПКУ внесено низку змін, пов’язаних із землею.

Як ми пам’ятаємо, із 1 січня 2015 року реєстрацію прав на землю вимагало не лише земельне законодавство, але й податкове.

Однак із 2016 року законодавець вирішив відмовитися від застережень щодо обов’язкового оформлення прав на землю в контексті податкового законодавства.

Тож наголошуємо:

1) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку знову визнаються всі договори оренди такої земельної ділянки, а не лише ті, котрі оформлені й зареєстровані відповідно до законодавства;

2) до об’єкта обкладення єдиним податком (група 4) включаються площі всіх сільськогосподарських угідь і/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника чи надані йому в користування, у т.ч. на умовах оренди, а не лише тих, котрі оформлені й зареєстровані відповідно до законодавства.

Водночас наголошуємо: обов’язок реєстрації прав на земельну ділянку встановлений ст. 125 Земельного кодексу України, а також ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.04.2004 р. № 1952-IV.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]