Яким чином співвідносяться між собою положення норм підпунктів 140.5.5 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України?

Системний аналіз норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України) дає підстави стверджувати, що в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII було допущено помилку законодавчої техніки, у зв’язку з чим відбулось часткове дублювання підпунктів 140.5.5 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 ПК України.

Так, вказані підпункти фактично регулюють одне і те ж коло правовідносин, а саме коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, проте по-різному підходять до визначення кола суб’єктів, які мають коригувати свій фінансовий результат до оподаткування.

Мова йде про суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Так, у разі невиконання ними вимог другої частини цих підпунктів (а вона в них однакова), вищевказані суб’єкти у відповідності з підпунктом 140.5.5 пункту 140.5 статті 140 ПК України повинні коригувати свій фінансовий результат, а відповідно до підпункту 140.5.6 – звільнені від такого обов’язку.

З цього приводу можемо зазначити наступне. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України закріплюється презумпція правомірності рішень платника податку. Вона передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення повинно прийматись на користь платника податків.

Власне, ця норма знаходить свій розвиток в пункті 56.21 статті 56 ПК України, яка конкретизує це положення для цілей розгляду податкових спорів.

В даному випадку у разі невиконання суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», вимог щодо відповідності операції з нарахування роялті нерезиденту рівню звичайних цін, платник податків має колізію норм ПК України, вирішити яку може шляхом застосування будь-якого із вказаних пунктів.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]