Розкриття інформації про групу компаній.

Важливим питанням, яке цікавить платників податків, які зіткнулися з необхідністю підготувати документацію з трансфертного ціноутворення, є питання розкриття інформації.

Починаючи з 1 січня 2015 року, Податковим кодексом України регламентовано зміст документації з трансфертного ціноутворення, яка повинна містити, серед іншого:

• дані про пов'язаних осіб - про сторони контрольованої операції і осіб, котрі безпосередньо або опосередковано володіють корпоративними правами платника податків у розмірі понад 20%;
  
• дані про групу компаній, в яку входить платник податків - опис діяльності групи, і опис організаційної структури групи.

Відповідно до офіційної позиції Державної фіскальної служби України, дані вимоги поширюються також на документацію, підготовлену щодо операцій, здійснених у 2013-2014 роках ([необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]).

Відповідно до українських правил трансфертного ціноутворення, що діяли до 1 січня 2015 року, було заборонено зіставляти ціни (рентабельність) контрольованої операції з ціною (рентабельністю) операцій, здійснених з пов'язаними особами.

З 1 січня 2015 року формулювання в статті 39 Податкового кодексу України були значно пом'якшені в цій частині, і тепер допустимо зіставлення контрольованої операції з операціями, сторонами яких є пов'язані особи, за умови, що такі зіставні операції не визнаються контрольованими.

Отже, з формальної точки зору, сама по собі зв'язаність сторін тієї чи іншої операції тепер не повинна бути достатньою підставою для її виключення з числа порівнянних операцій.

Однак наявність інформації про пов'язаності сторін таких потенційно порівнянних операцій у світлі принципу «витягнутої руки» неминуче приведе до необхідності встановлення можливості впливу пов'язаності сторін операцій на ціноутворення і рівень рентабельності в операції.

Розкриття і аналіз такої інформації дозволяє не просто проаналізувати саму контрольовану операцію, але і так званий «background», тобто обставини вчинення контрольованої операції і фактори, які можуть мати прямий або опосередкований вплив на ціну або рентабельність операції, що відповідає принципу «витягнутої руки».

Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів.

З урахуванням Закону України № 1701-VII від 14.10.2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та громадських діячів» (далі - «Закон про розкриття кінцевих бенефіціарів»), експерти EBS зазвичай рекомендують розкривати в документації з трансфертного ціноутворення також інформацію про кінцевих бенефіціарів (вигодонабувачів) платника податків, що здійснив контрольовану операцію, тим більше що дана інформація після подання платником податків відповідних відомостей до Держреєстру України доступна у відкритих джерелах інформації (наприклад, на офіційному сайті Міністерства юстиції України).

Втім, Податковий кодекс України не вимагає розкриття кінцевого бенефіціара при підготовці документації з трансфертного ціноутворення, так як з точки зору трансфертного ціноутворення мова йде тільки про розкриття осіб, які прямо чи опосередковано володіють більше 20% корпоративних прав компанії, в той час як поняття кінцевого бенефіціара є більш широким і може взагалі не мати на увазі володіння корпоративними правами юридичної особи.

Поняття «кінцевого бенефіціара» в контексті Закону про розкриття кінцевих бенефіціарів має на увазі фізичну особу, яка має можливість прямо або опосередковано, через інших осіб, чинити вирішальний вплив на управління юридичною особою або на його господарську діяльність.

Однією з умов, яка дозволяє здійснювати такий вплив, є пряме або опосередковане володіння корпоративними правами юридичної особи в розмірі більше 25%. Однак це тільки одна з умов.

Фізична особа, формально не будучи власником компанії, може фактично робити визначальний вплив на її діяльність, зокрема, якщо мова йде про володіння групою компаній через номінального акціонера або через траст.

Отже, поняття кінцевого бенефіціара та особи, яка прямо або побічно володіє понад 20% корпоративних прав компанії, не є тотожними, але, тим не менше, враховуючи, що дана інформація так чи інакше підлягає розкриттю та наданню в Держреєстр України, і є загальнодоступною на сайті Міністерства юстиції України, її також рекомендовано включити в документацію з трансфертного ціноутворення і враховувати при аналізі контрольованої операції.

Ризики нерозкриття інформації або надання недостовірної інформації про групу компаній в документації з трансфертного ціноутворення.

Нерозкриття інформації про сторони контрольованої операції і групу компаній, до якої входять сторони контрольованої операції, може призвести до отримання вимоги від фіскального органу України про надання додаткової інформації, а в разі ненадання такої інформації та на вимогу фіскальної служби України - до застосування штрафу як за ненадання документації, якщо фіскальній службі стане відомо про те, що така інформація є неповною.

Комплексний аналіз існуючого внутрішнього законодавства України та чинних міжнародних угод, укладених Україною, показав, що реально діючі механізми отримання такої інформації українськими фіскальними органами стосовно осіб, що є нерезидентами України, на сьогоднішній день відсутні.

Але можна припустити, що українське законодавство послідує світовим деофшорізаціонним тенденціям і може бути змінено в найближчі 3-5 років в частині отримання інформації фіскальними органами та обміну податковою інформацією з іншими державами, у тому числі з низькоподатковими.

Варто нагадати, що термін, протягом якого податкові органи вправі ініціювати перевірку контрольованих операцій, з початку 2015 року становить сім років з кінцевої дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний період.

Отже, існує ризик, що на момент надання документації з трансфертного ціноутворення вже будуть налагоджені механізми обміну податковою інформацією, і фіскальній службі може стати відомо про факт неповного розкриття платником податків інформації про групу компаній.

У зв'язку з цим експерти EBS рекомендують українським платникам податків вже зараз замислитися про те, що все таємне може одного дня стати явним.

Саме тому в документації щодо трансфертного ціноутворення слід розкривати інформацію, яка відповідає дійсності.

Також вже зараз варто подумати про доцільність проведення реструктуризації бізнесу, зміни операційної моделі бізнесу, порядку розподілу прибутку в групі компаній для досягнення більшої прозорості і відмови від агресивних механізмів податкової оптимізації.

І неодмінно при встановленні трансфертних цін слід виходити, перш за все, з принципу «витягнутої руки» і встановлювати ціни на ринковому рівні, який рекомендовано визначати до здійснення операції, а не після подачі звітності про контрольовані операції.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]