Купівля іноземної валюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені у ЗЕД-контрактах за невиконання резидентами умов цих контрактів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує.

Підставою для перерахування грошових коштів за межі України в цьому випадку є відповідний зовнішньоекономічний контракт. Таку позицію виклала ГУ ДФС у м. Києві в [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Окрім того, проценти, що сплачуються нерезиденту за прострочення платежу з оплати товару, не є процентами в розумінні пп. 14.1.206 ПКУ, — зокрема визначила ДФС. Термін «проценти» означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення та незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника й, зокрема, дохід від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій чи боргових зобов'язань. Штраф за прострочені платежі не розглядатиметься як проценти із метою зазначеної норми.

Щодо розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то для вирішення цього питання насамперед необхідно визначити, законодавство якої країни слід застосовувати для кожного конкретного зовнішньоекономічного договору. Якщо застосовується законодавство України, то ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.10.1996 р. № 543/96 установлено максимальний розмір відповідної пені, а саме: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]