У фахівців ДФСУ запитали: чи необхідно платнику податку на додану вартість - продавцю коригувати податкові зобов’язання при поверненні покупцю коштів з одночасним отриманням товару, з моменту придбання яких минуло більше 1095 днів?

У відповіді податківці зауважують, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Тобто, у разі, якщо після сплину 1095 днів відбувається повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару, платник – постачальник не має права відкоригувати податкові зобов’язання.

Така операція визнається для платника - покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. В свою чергу платник - постачальник при виконанні умов, передбачених ст.198 ПКУ, а саме після складання податкової накладної постачальником – покупцем в момент повернення товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, має можливість сформувати податковий кредит.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]