[logist]

Податок на додану вартість

Нарахування ПДВ за перші дні місяця реєстрації платником ПДВ скасовано

Пункт 183.10 статті 183 ПКУ викладено в новій редакції. Тепер платники ПДВ не повинні сплачувати ПДВ із 1-го числа місяця, що настає за місяцем у якому досягнуто граничний обсяг оподатковуваних операцій ( 300 тис. грн.), без права на податковий кредит і бюджетне відшкодування. Це стосуватиметься тих суб’єктів, які не подали реєстраційну заяву у встановлені строки і несуть за це відповідальність нарівні із зареєстрованими платниками ПДВ.

Розширено можливості добровільної реєстрації платником ПДВ

Пункт 182.1 статті 182 Кодексу доповнено новим абзацом, згідно з яким особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися платником ПДВ незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Заява подається не пізніше ніж за 20 днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ. Якщо заява подається пізніше, то в заяві має бути вказано з якого податкового періоду особа бажає зареєструватись платником ПДВ.

При цьому особи, зазначені у пунктах 183.3 та 183.4 статті 183 Кодексу у разі добровільної реєстрації, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

Зміни в порядку реєстрації платника ПДВ при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну

Законом №3609-VІ внесено зміни до пункту 183.статті 183 Кодексу. Тепер при переході особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, з початку календарного року, реєстраційна заява має бути подана не пізніше 10 січня цього календарного року; у разі якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

При реєстрації осіб як платників ПДВ, які обрали спрощену систему оподаткування, що передбачає сплату ПДВ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування.

При цьому реєстрація осіб платниками ПДВ, які переходять із спрощеної системи оподаткування на загальну упродовж календарного року, здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування.

Зміни в порядку подання заяви про реєстрацію платником ПДВ

Внесено зміни до пункту 183.7 статті 183 Кодексу, в результаті яких заяву про реєстрацію юридичної особи платником ПДВ може подавати не тільки особисто керівник, а і представник такої особи.

Зміни в порядку виписки податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі

Внесено зміни в статтю 201 Кодексу. В податкову накладну внесено обов’язковий реквізит код товару з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів, та товарів ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу з 1 липня 2011 року здійснюється обов’язкова реєстрація в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі – ЄДР) платниками, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 100 тис. грн. Законом №3609 - VI абзац шостий пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ викладено у такій редакції: "Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній".

Законом №3609-VI продовжено термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄДР до 20 календарних днів із дати їх виписки.

Змінено порядок оподаткування зернових і технічних культур

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів. Законом №3609-VI доповнено, що зазначена пільга не поширюється і на друге постачання, тобто на постачання, здійснене підприємствами, які купили такі культури безпосередньо у сільгоспвиробників.

Змінено порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності

Законом № 3609-VI викладено в новій редакції статтю 207 Кодексу щодо оподаткування туроператорської та турагентської діяльності. Базою оподаткування для туристичних операторів та туристичних агентів є їх винагорода.

Згідно з внесеними змінами відповідно до пункту 207.6 статті 207 Кодексу суми ПДВ, сплачені ( нараховані) при придбанні туристичних послуг, які відповідно до статті 139 цього Кодексу включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті ( тобто винагороди для оподаткування ПДВ).

Оподаткування перехідних авансів у осіб, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість

Підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 21, згідно з яким для осіб, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість, операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування таких платників податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування і оподатковані єдиним податком, не оподатковуються податком на додану вартість.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання імпортного газу

Підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 22, згідно якого тимчасово з 1 липня до 1 жовтня 2011 року операції з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (крім операцій з постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку) оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.


Львівська ДПА

[logist]

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.09.2011 р. № 23838/7/15-3417

Державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим,
областях, мм. Києві та Севастополі

Про податок на додану вартість

Державна податкова адміністрація України у зв'язку із численними запитами платників податків, органів державної податкової служби та з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість надає методичні рекомендації для підготовки податкових консультації платникам щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку і повідомляє.

Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”, який набрав чинності 06.08.2011 року, внесено зміни у пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Кодекс).

Так, абзац перший пункту 188.1 статті 188 Кодексу був доповнений словами „і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку”.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Отже, починаючи з 06.08.2011 року збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, лист ДПА України від 12.04.2011 р. № 10374/7/16-1517 починаючи з 06.08.2011 р. не застосовується.

Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести зазначене роз’яснення до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи, винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень та при наданні податкових консультацій платникам податків.

Перший заступник Голови Комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПС України

О.В. Клименко

[logist]

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 28.07.2011 р. № 13607/6/10-1015/2981

<...>
Відповідно до розділу V Кодексу та статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" розроблено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695 (далі — Положення).
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства (п. 6 розділу V Положення).
Розгляд скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, здійснюється у строки та порядку, визначені Законом України "Про звернення громадян".
Пунктом 6.2 Розділу V Положення встановлено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є:

рішення суду, яке набрало законної сили;
рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.
<…>
Відміна анулювання реєстрації <…> можлива лише після дотримання вимог п. 6.2 розділу V Положення.
Щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість, нарахування податку та складання податкових накладних, то зазначене право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому статтею 183 Кодексу порядку.

В. о. голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, Голови ДПС України О. В. Клименко

[logist]

Суть справи. Під час перевірки ПП «С» органам ДПС встановлено, що платник податків ПП «С» безпідставно включив до податкового кредиту суми ПДВ без наявності підтвердних документів.

ПП «С» зазначає, що необхідні первинні документи відсутні внаслідок їх вилучення податковою міліцією, що унеможливило їх пред'явлення органу ДПС на момент проведення перевірки. А повернуті контролюючим органом документи представнику ПП «С» були фактично власністю іншої юридичної особи – ПП «Ф».

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію органу ДПС, зазначив, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 цієї статті).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену необхідними документами.

Як вбачається із з'ясованих судовими інстанціями фактичних даних, наведений припис Закону про ПДВ не було виконано позивачем, оскільки на момент проведення перевірки необхідні документи для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту відповідних сум податку були відсутні.

Відтак у цьому випадку слід погодитися з наданою судовими інстанціями правовою оцінкою обставин справи щодо правомірності визначення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ згідно з рішенням податкового органу, яке оскаржується.

Посилання скаржника на відсутність у нього бухгалтерської документації унаслідок її вилучення спростовуються установленими судовими інстанціями обставинами справи. Адже зазначену перевірку було проведено працівниками ДПІ 16.03.2006 р. у той час, як представник позивача одержав усі попередньо вилучені документи ПП «С» (а саме 11.11.2005 р.).

Твердження позивача про те, що представником ПП «С» було отримано документи ПП «Ф», не відповідають наявним у матеріалах справи доказам – зокрема, розписці представника, в якій зазначено про одержання останнім попередньо вилучених документів усіх підприємств, інтереси яких він представляє. При цьому ПП «Ф» зазначається лише у контексті посилання на адресу, за якою відбулося одержання представником цих документів, а не як підприємство, чиї документи було отримано (як помилково зазначає скаржник). Факт повернення позивачеві необхідної документації, як з'ясовано судами, підтверджується також листом слідчого відділу управління податкової міліції та особистими поясненнями представника. За таких обставин ВАСУ дійшов висновку про те, що попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою було встановлено обставини у справі та цим обставинам було надано правильну юридичну оцінку. Відтак передбачених законом підстав для скасування ухвалених у справі рішень не вбачається.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Якщо на момент проведення перевірки податковим органом у платника податку відсутні податкові накладні, що підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може прийматися до уваги їх надання при розгляді справи у суді. Водночас якщо після проведення перевірки платник податку одержує, виявляє податкові накладні, він має право сформувати податковий кредит з урахуванням таких податкових накладних в наступному податковому періоді.

Владислав Розмош

Заступник директора Юридичного департаменту ДПА України –
начальник відділу представництва інтересів органів ДПС у
судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

Ольга Сиропна

Заступник начальника відділу

«Вісник податкової служби України», серпень 2011 р., № 29 (649), с. 26


------------------------

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.09.2011 р. N 9962/5/15-3416

Щодо відображення у звітності коригувань обсягів придбання без ПДВ


Державна податкова адміністрація України розглянула лист Національного банку України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомляє.

1. Щодо відображення у податковій звітності розрахунку коригувань обсягів придбання товарів/послуг без податку на додану вартість

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. N 41 (далі - Порядок N 41), придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

• підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою - відображається у рядку 11.1 податкової декларації з ПДВ;

• не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України), - відображається у рядку 11.2 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Коригування згідно зі статтею 192 Кодексу обсягів придбання, по яких не нараховувався податок на додану вартість, відповідно до Порядку N 41 відображається у рядку 16.1.1 податкової декларації з ПДВ.

У випадку заповнення рядка 16.1.1 податкової декларації з ПДВ відповідно до Порядку N 41 у складі декларації з ПДВ подається Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1 по податкової декларації з ПДВ).

У розділі II Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) відображається коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 10 та 15 декларації з ПДВ.

Враховуючи те, що форма Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) не передбачає відображення коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, по яких не нараховувався податок на додану вартість, до внесення змін до Порядку N 41, таке коригування відображається у таблиці 2 розділу II Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1).

При цьому у випадку коригування операцій, що були засвідчені податковими накладними, у графах 2 - 7, 9 таблиці 2 зазначаються відповідні реквізити розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, у графі 10 таблиці 2 - проставляється прочерк, а у графі 8 таблиці 2 поряд з підставою для коригування податкового кредиту з ПДВ зазначається, що це коригування здійснюється по операціях, що були включені до рядка 11.1 чи 11.2 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

У випадку коригування операцій, що не були засвідчені податковими накладними (придбання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування, придбання у неплатників ПДВ), у графах 2, 3 таблиці 2 зазначаються відповідні реквізити постачальників, у графах 4 - 7, 10 таблиці 2 проставляються прочерки, а у графі 8 таблиці 2 поряд з підставою для коригування податкового кредиту з ПДВ зазначається, що це коригування здійснюється по операціях, що були включені до рядка 11.1 чи 11.2 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

2. Щодо відображення у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та декларації з ПДВ послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу визначається за межами митної території України

Операції з отримання резидентом послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено за межами митної території України, відображенню в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не підлягають.

3. Щодо вимог до печатки, якою скріплюється податкова накладна

Дане питання розглянуте у листі ДПА України від 26.05.2011 р. N 14839/7/16-1517.

Перший заступник Голови
комісії з проведення реорганізації
ДПА України,
заступник Голови ДПС України

О. Клименко

[logist]

КОРРЕКТИРОВКА НАЛОГОВОГО КРЕДИТА

Согласно договору поставки была осуществлена отгрузка товаров. Оплаты со стороны покупателя не было. Поставщик по первому событию начислил налоговые обязательства и выписал налоговую накладную. На основании полученной налоговой накладной покупатель отразил налоговый кредит по НДС. Спустя некоторое время часть товаров была возвращена поставщику из-за выявленного в них брака. Имеет ли покупатель право не корректировать свой налоговый кредит по НДС до тех пор, пока не получит от поставщика расчет корректировки к налоговой накладной?

На первый взгляд в данном случае можно рассуждать так: пока нет расчета корректировки количественных и стоимостных показателей к ранее выданной поставщиком налоговой накладной, покупателю нет необходимости уменьшать налоговый кредит, поскольку именно на основании данного расчета покупатель обязан осуществить такую корректировку. Во всяком случае так можно понимать норму пп.192.1.1 ст.191 НКУ1. В данном подпункте установлено, что «если вследствие такого перера¬счета происходит уменьшение суммы компенсации в пользу плательщика налога — поставщика, то:
а) поставщик соответственно уменьшает сумму налоговых обязательств по результатам налогового периода, в течение которого был проведен такой перерасчет, и направляет получателю расчет корректировки налога;
б) получатель соответственно уменьшает сумму налогового кредита по результатам такого налогового периода в случае, если он зарегистрирован в качестве плательщика налога на дату проведения корректировки, а также увеличил налоговый кредит в связи с получением таких товаров/услуг».

Однако такие рассуждения совершенно неправильны. Дата получения расчета корректировки к налоговой накладной не является решающим аргументом в этом вопросе. Во-первых, в вышеприведенной цитате из пп.192.1.1 ст.192 НКУ ничего не сказано по поводу получения/неполучения расчета корректировки покупателем. Откорректировать сумму налогового кредита покупатель обязан в случае, «если после поставки товаров/услуг осуществляется любое изменение суммы компенсации их стоимости, включая следующий за поставкой пересмотр цен, перерасчет в случаях возврата товаров предоставившему их лицу или при возврате поставщиком суммы предварительной оплаты товаров/услуг» (п.192.1 ст.192 НКУ).
Во-вторых, право покупателя на налоговый кредит зависит не только от наличия у него подтверждающих документов (налоговой накладной или расчета корректировки к ней), но и от ряда других, более важных факторов. Ведь никому не придет в голову отражать налоговый кредит по товарам, приобретенным для использования не в хозяйственной деятельности, даже если имеется налоговая накладная. Так и с расчетом корректировки. Если покупатель в результате тех или иных событий (например, возврата товаров, полученных без предварительной оплаты за них) утрачивает право на налоговый кредит, то и продолжать учитывать такой товар в своем налоговом учете он не может, независимо от того, имеется ли у него или нет расчет корректировки! Соответствующую корректировку (уменьшение) налогового кредита можно осуществить на основании обычной бухгалтерской справки (к которой впоследствии приложить и расчет корректировки, полученный от поставщика).

В декларации по НДС такое уменьшение налогового кредита покупателю следует отразить в строке 16.1 со знаком «-» (заполнив приложение 1 к налоговой декларации), причем именно в декларации за тот отчетный период, в котором произошел возврат товаров поставщику.

По материалам журнала "Бухгалтер"


-------------------------------------

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.09.2011 р. N 14/7/15-3417-04

Щодо виправлення помилок у звітності з ПДВ

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомляє.

Щодо виправлення помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Виправлення помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 (далі - Уточнюючий розрахунок), до якого додається Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) з відміткою "уточнюючий".

При цьому у випадку виправлення помилок, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при заповненні Уточнюючого розрахунку до графи 4 - переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 5 (Д5) до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або вона не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) проводиться способом коригування:

Приклад 1. Для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номера контрагента (покупця або постачальника) в уточнюючій Розшифровці:

1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком мінус (тобто сторнуються);

2) вказується правильний запис по операціях з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, повністю (включаючи вартісні показники);

3) у підсумковому рядку "Усього за місяць" відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Приклад 2. Для виправлення записів з допущеними помилками у вартісних показниках (обсягах поставки, сумі ПДВ) в уточнюючій Розшифровці:

1) відображаються суми уточнення у розрізі контрагентів (зі знаком плюс відображаються не в повній мірі задекларовані суми по операціях з контрагентом, зі знаком мінус - зайво задекларовані суми по операціях з контрагентом);

2) у підсумковому рядку "Усього за місяць" відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Приклад 3. У разі необхідності зменшити обсяг поставки та суму ПДВ по рядку "Інші" та доповнити, у зв'язку з цим, Розшифровку новим записом по визначеному платнику податку - покупцю в уточнюючій Розшифровці:

1) операції з платником податку - покупцем за звітний період записуються повністю (включаючи вартісні показники);

2) в рядку "Інші" обсяг поставки та сума ПДВ зменшується, сума уточнення зазначається зі знаком мінус (сторнується);

3) у підсумковому рядку "Усього за місяць" відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

Приклад 4. У разі необхідності скоригувати обсяг поставки та суму ПДВ по рядку "Інші" та доповнити не в повній мірі відображені (зайво вказані) суми по операціях по визначеному платнику податку - покупцю в уточнюючій Розшифровці:

1) зазначається сума уточнення збільшення або зменшення обсягу поставки та суми ПДВ по операціях з платником податку - покупцем зі знаком плюс або мінус;

2) в рядку "Інші" обсяг поставки та сума ПДВ уточнюється (збільшується або зменшується) зі знаком плюс або мінус;

3) у підсумковому рядку "Усього за місяць" відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

У випадку спливу строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків, що самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, не має права виправити виявлені помилки на підставі пункту 50.1 статті 50 Кодексу.

У випадку виявлення в ході проведення камеральної перевірки органом ДПС помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. N 41).

При цьому у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Кодексу до платника податку не застосовуються.

Що стосується застосування касового методу, то відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Даною нормою визначений проміжок часу 60 календарних днів не для проведення розрахунків за поставлені товари, а для можливості включення отриманих податкових накладних до податкового кредиту.


Заступник Голови
О. Клименко

[logist]

[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] утверждены новые формы налоговой отчетности по НДС, а именно:

— деклараций по НДС всех видов форм: общей, сокращенной, специальной, перерабатывающего предприятия;
— уточняющих расчетов налоговых обязательств по НДС в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок также всех видов форм: общей, сокращенной (относительно деятельности в соответствии со ст. 209 разд. V НКУ), специальной (относительно деятельности в соответствии с п. 209.18 ст. 209 разд. V НКУ) и перерабатывающего предприятия (относительно деятельности в соответствии с п. 1 подраздел. 2 разд. XX НКУ);
— расчета налоговых обязательств, начисленных получателем услуг, не зарегистрированным как плательщик НДС, которые поставляются нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными плательщиками налогов, на таможенной территории Украины,

и Порядок заполнения и представления налоговой отчетности по НДС.

Согласно указанному приказу Минфина одновременно утратил силу приказ ГНАУ от 25.01.2011 г. № 41.

Этот приказ Минфина вступил в силу с 10.01.2012 года — со дня его официального опубликования (Официальный вестник Украины, 2011, № 102).

Бланки в формате .xls в прикрепленном файле (архив .zip)

Прикрепленные файлы

 nds_1492.zip ( 125,66 килобайт ) Кол-во скачиваний: 10

 

[logist]

Государственная налоговая служба Украины
Письмо от 20.12.2011 г. № 9749/7/15-3517

Отражение налоговых накладных в периоде, следующем за периодом их выписки

Государственная налоговая служба Украины рассмотрела письмо о порядке отражения налоговых накладных и расчетов корректировки, зарегистрированных в Едином реестре налоговых накладных в периоде, следующем за периодом их выписки, и сообщает следующее.
Согласно пункту 198.2 статьи 198 Налогового кодекса Украины (далее — Кодекс) датой возникновения права налогоплательщика на отнесение сумм налога к налоговому креду считается дата этого события, произошедшего ранее:
— дата списания средств с банковского счета налогоплательщика в оплату товаров/услуг;
— дата получения плательщиком налога товаров/услуг, что подтверждено налоговой накладной.
В соответствии с пунктом 201.10 статьи 201 Кодекса налоговая накладная выдается плательщиком налога, который осуществляет операции по поставке товаров/услуг, по требованию покупателя и является основанием для начисления сумм налога, относящихся к налоговому кредиту.
При осуществлении операций по поставке товаров/услуг налогоплательщик — продавец товаров/услуг обязан предоставить покупателю налоговую накладную после регистрации в Едином реестре налоговых накладных.
Отсутствие факта регистрации налогоплательщиком — продавцом товаров/услуг налоговых накладных в Едином реестре налоговых накладных и нарушение порядка заполнения налоговой накладной не дает права покупателю на включение сумм налога на добавленную стоимость в налоговый кредит и не освобождает продавца от обязанности включения суммы налога на добавленную стоимость, указанной в налоговой накладной, в сумму налоговых обязательств за соответствующий отчетный период.
Регистрация налоговых накладных и/или расчетов корректировки к налоговым накладным в Едином реестре налоговых накладных осуществляется не позднее двадцати календарных дней, следующих за датой их выписки.
Таким образом, если налоговая накладная и/или расчет корректировки к налоговой накладной зарегистрированы в Едином реестре налоговых накладных в месяце, следующем за их выпиской (но в течение 20 календарных дней с момента их выписки), то предприятие — покупатель товаров (услуг) имеет право отразить такую налоговую накладную и/или расчет корректировки к налоговой накладной в составе налогового кредита в месяце их выписки и включить их в реестр полученных налоговых накладных в этом месяце при условии, что такие товары (услуги) приобретены в целях их дальнейшего использования в налогооблагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности предприятия.
Одновременно сообщаем, что аналогичная позиция была изложена в Методических рекомендациях по документальной проверке плательщиков, включивших в состав налогового кредита налоговые накладные, подлежащие регистрации в Едином реестре налоговых накладных, но не зарегистрированные, и порядку оформления их результатов (письмо ГНС Украины от 23.09.2011 г. № 1332/7/22-1417/462).

Заместитель Председателя С.ЛЕКАРЬ