Верховним Судом України (далі ВСУ) розглянуто судову справу стосовно неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції в спорах про завищення платником податків показників податкового кредиту з ПДВ, сформованого на підставі тимчасових митних декларацій.

При цьому, ВСУ став на сторону фіскальних органів та встановив, що платники податку не мають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі вказаних декларацій.

Суд скасував рішення касаційної та апеляційної інстанції, та залишив в силі рішення першої інстанції. Приймаючи таке рішення, і перша інстанція, і ВСУ, зазначають, що тимчасова митна декларація не є завершальним етапом митного оформлення, а лише передбачає спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. При цьому відмічається, що в такій ситуації є обов’язковим подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, не пізніше ніж через 45 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Підкреслюється, що оформлена МД є підтвердженням надання права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і не більше, а завершальною стадією митного оформлення є прийняття митним органом декларації, заповненої у звичайному порядку.

Таким чином, на думку судів, формування податкової звітності можливе лише на підставі митної декларації, яка є заявою встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

При цьому, суди вважають, що законодавство розрізняє поняття "митна декларація" та "тимчасова декларація", і вказує, що жодним законодавчим документом не передбачено, що тимчасова декларація є видом митної декларації. Більше того, і суди, і фіскальні органи вважають, що дефініції "митна декларація" та "тимчасова декларація" різняться за своїм змістом, оскільки митна декларація повинна містити відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, а тимчасова декларація подається за умови неможливості їх зазначення.

Таким чином, суди приходять до висновку, що для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість єдиною належною підставою є саме митна декларація.

У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення У світлі такого рішення , а також враховуючи, що рішення ВСУ є обов’язковими для інших судів, платникам податку на додану вартість, які включили суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі тимчасової декларації, а дата митної декларації, яка заповнена в звичайному режимі складена в іншому звітному періоді, необхідно внести зміни до податкової звітності, а саме:

- в декларації з ПДВ зменшити суму податкового кредиту на суму податку, який включено на підставі тимчасової декларації та сплатити суму податку разом із штрафними санкціями (3%) до подання такого уточнюючого розрахунку;

- збільшити суму податкового кредиту в періоді, коли була складена митна декларація форми ІМ 40.

У іншому випадку, фіскальні органи під час проведення перевірок здійснять відповідні донарахування самостійно, але в такому випадку штраф буде складати 25 % від суми неправомірно сформованого податкового кредиту.

До речі, це питання вже досить давнє, зокрема воно порушувалось ще у 2012 році, коли податкова служба України своїм листом, [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] зазначила, що платник податків не має права на формування податкового кредиту на підставі тимчасових МД, оскільки датою виникнення права на податковий кредит є дата видачі митницею повністю оформленої МД та, відповідно, зняття тимчасової чи неповної декларації з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Після цього було багато незадоволення серед підприємців та велика кількість спорів, в результаті чого, податкова служба видала новий [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки] стосовно формування податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій, в якому було зазначено, що «у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з податку на додану вартість проводиться на підставі митної декларації (в тому числі тимчасової), оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту)».

Враховуючи ж рішення ВСУ, тепер фіскальні органи можуть відкликати свій попередній лист, або просто видати новий лист, яким встановити, що платники не можуть використовувати тимчасові декларації для формування податкового кредиту. Також, швидше за все, буде дано «рознарядку» перевірити усі підприємства, які таким чином діяли, в тому числі на підставі листа податкової, та застосувати до них штрафи.

Варто також зазначити, що окрім того, що тимчасова декларація давала можливість сформувати податковий кредит, вона також є і підставою для сплати ПДВ в бюджет. Тож виходить, що для сплати ПДВ тимчасова декларація є достатнім документом, а для формування податкового кредиту і зменшення податкових зобов’язань – її не достатньо.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]