Чи має право суб’єкт господарювання під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акту перевірки використовувати відео- та аудіозасоби?

Податковий кодекс України (ПК) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПК).

Відповідно до пункту 5.2 ПК, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПК, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПК.

Отже, ПК є спеціальним законом що врегульовує порядок та підстави призначення перевірок, їх проведення, а також права платників податків під час здійснення перевірок та/або розгляду заперечень до акту перевірки.

Права платників податків визначені у статті 17 ПК, а також інші права передбачені законом (п. 17.2 ПК).

За своєю правовою природою проведення громадянами аудіо- та відеофіксації дій працівників органів Державної фіскальної служби є фактично одержанням, збиранням і створенням інформації про діяльність органів державної влади, їх окремих посадових осіб при виконанні покладених на них обов’язків.

Правовідносини, пов’язані зі збиранням інформації, регулюються положеннями Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Слід зазначити, що гарантоване державою право на збирання інформації має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема положеннями статті 34 Конституції України.

Так, реалізація права на інформацію може бути обмежена у встановлених законом випадках в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Крім того, відповідно до зазначеного положення Конституції України, статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати права, свободи і законні інтереси інших громадян.

Водночас, згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, державні службовці мають право користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією і законами України.

Відповідно до частини 1 статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Отже, законодавством не заборонено здійснювати платникам податків під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акту перевірки відео- та аудіо запис.

Водночас, здійснення аудіо- та відео фіксації працівників контролюючих органів з порушенням норм законодавства позбавляє можливості використання такої фіксації як належного та допустимого доказу порушення прав у суді на підставі пункту 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 135.01

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]