Укладення строкового трудового договору передбачено п.2 і 3 частини першої ст.23 КЗпП України.

За частиною другою цієї статті строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника.

Відповідно до частини першої ст.39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (п.2 і 3 ст.23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, чинність цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Отже, закінчення строку трудового договору тягне його припинення, якщо жодна із сторін не вимагає його продовження. В останній день роботи чи до цього має бути видано наказ про звільнення.

Продовження трудових правовідносин, тобто вихід працівника на роботу наступного дня після закінчення строкового трудового договору, допуск його до роботи є юридичним фактом, через що строковий трудовий договір набуває характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк. Якщо хоча б одна із сторін вимагає припинення трудових правовідносин, видається наказ про звільнення із занесенням запису до трудової книжки.

Мар’яна Абібуллаєва, завідувач сектору з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]