Засновником підприємства є іноземна компанія. Статутний фонд сформований у євро. На балансі підприємства числиться в гривні по курсу на дату реєстрації Статуту. Засновник здійснював внески в євро частинами, внаслідок чого виникали від’ємні та додатні курсові різниці по заборгованості засновника перед підприємством по внескам у статутний фонд (курсові різниці по неоплаченому капіталу).

Чи необхідно ці різниці враховувати у складі доходів та витрат при обчисленні податку на прибуток у 2012, 2013 та 2014 рр. Чи є підстави у підприємства в даному випадку застосовувати п. 136.1.10 Податкового кодексу України.

У бухгалтерському обліку операції, виражені в іноземній валюті, підлягають перерахунку у гривневий еквівалент на певну дату за курсом НБУ.

Так, згідно з п.5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736 (далі - П(С)БО №21) операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Пунктом 4 П(С)БО №21 визначено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно п.8 П(С)БО 21 курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображається у складі додаткового капіталу.

Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється згідно з п.153.1 ст.153 Податкового кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015.

Згідно з пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Відповідно до п.137.4 ст.137 Податкового Кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з врахуванням норм цього пункту та ст.159 Податкового Кодексу.

Податкові витрати за операціями в іноземній валюті формуються згідно з вимогами пп. "а" пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу та відносяться до інших операційних витрат, які включаються до складу витрат у періоді, в якому вони були здійснені (п.138.5 ст.138 Податкового Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, в податковому обліку позитивне значення курсових різниць, визначених відповідно до п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу враховується у складі інших доходів платника податку, а від’ємне значення курсових різниць у складі інших операційних витрат платника податку.

Які податкові зобов’язання виникають при відчуженні нежитлового приміщення, яке було внесено засновником в статутний фонд товариства і яке засновник має намір відчужити собі, як фізичній особі?

Згідно зі п.2 ст.148 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – Цивільний кодекс) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право, при виході його з товариства, отримати вартість майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Щодо оподаткування доходів учасника товариства як фізичної особи, то відповідно до пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу).

Згідно з пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп.170.2.4-170.2.6 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу (крім операцій з деривативами).

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено під ознакою доходу «112».

Враховуючи викладене вище, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф.1ДФ під ознакою доходу „112” операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому, фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та до 1 травня року, що настає за звітним подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи та додаток 3 до неї „Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами”.

Ставка податку на доходи фізичних осіб щодо інвестиційного прибутку, становить 20 відсотків (пп.167.5.1 п.167.5 ст.167 Податкового кодексу).

Одночасно повідомляємо, що з 01.01.2015 відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу вказаний дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Щодо оподаткування податком на додану вартість , то відповідно до пп. „а” п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначено ст.188 Податкового кодексу.

Відповідно до п.188.1.ст.188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]