В умовах ринкової економіки юридичні особи різних форм власності й організаційно-правових форм реорганізовуються, змінюють профіль діяльності, ліквідуються або стають банкрутами. Це, як правило, призводить до вивільнення працівників та припинення з ними трудових договорів на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

У день звільнення за скороченням чисельності (штату) з працівником має бути проведено остаточний розрахунок. Йому повинні виплатити: заробітну плату за фактично відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку (ст.83 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про відпустки»). Відпустки можуть бути невикорисні за тривалий час – вони не пропадають. При цьому у випадку звільнення працівника до закінчення року, за який він вже отримав відпустку повної тривалості, відрахування із заробітної плати надміру виплаченої суми відпускних не проводиться (тобто, якщо ви пропрацювали, наприклад, всього 7 місяців, а відпускних взяли за цілий рік і отримали відповідно всі відпускні, то при звільненні гроші із заробітної плати не відраховуватимуться за ті дні відпустки, які ще не відпрацювали). Окрім того, працівник має право на виплату вихідної допомоги з розрахунку середнього заробітку за останні два місяці.

Якщо ж людині не виплачують всіх цих коштів, аргументуючи, що немає грошей, куди людині звертатися?

Людина має право при звільненні отримати повний розрахунок. Це передбачено законом (ст.116 КЗпП України). Якщо організація планувала це звільнення, і воно є плановим, роботодавець повинен був вишукувати гроші для розрахунку. При допущенні порушень законодавства про працю (тобто гроші не виплачують) при звільненні керівник може понести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

При зверненні людини в Управління Держпраці області за захистом своїх прав, Управління Держпраці області проводить перевірку дотримання вимог законодавства про працю. При встановленні фактів порушення – вживає відповідних заходів. На усунення порушень (виплати в даному випадку грошей) видаються приписи, контроль за виконанням яких здійснює Управління Держпраці області. У випадку невиконання законних вимог роботодавець притягується до адміністративної відповідальності (штрафу). Керівник може притягуватися до адміністративної відповідальності двічі: перше – за допущення порушення вимог чинного законодавства, і друге – за невиконання припису. Якщо є факти безпідставної невиплати заробітної плати працівникові більше,як місяць, матеріали подаються до органів Національної поліції для притягнення роботодавця до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до статті 265 КЗпП України у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]