Державна фіскальна служба України розглянула запит ТОВ щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення ТОВ планує здійснювати діяльність з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при наданні медичних послуг.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 та пункту 11 статті 3 Закону N 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з прийняття готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13 (далі - Наказ N 13) "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)".

Відповідно Наказу N 13 - фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) повинен містити зокрема такі обов’язкові реквізити: вартість одиниці виміру товару (послуги); назва товару (послуги).

Враховуючи вище викладене, Наказ N 13 визначає вимогу до позначення вартості одиниці виміру товару (послуги) та назву товару (послуги), тобто у випадках, наведених у запиті, розрахунковий документ з РРО повинен містити інформацію щодо вартості та назви послуги, за яку здійснено сплату.

Отже, якщо послуга "проживання" включає у себе "проживання і сніданок" окремо виділяти її у касовому чеку непотрібно, але якщо оплата проводиться окремо за "проживання" та "сніданок", то програмування вартості товару (послуги) та назви товару (послуги) здійснюється окремо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.