Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної, додаткової та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми. Вона включає в тому числі премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону умови запровадження та розміри премій, винагород та інших заохочувальних й компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством України.

Отже, законодавством надано право підприємствам самостійно визначати умови та розміри преміювання в колективному договорі чи в Положенні про преміювання. Вибір показників й умов преміювання провадитися з урахуванням завдань кожного структурного підрозділу.

В Положенні про преміювання мають визначатися виробничі упущення чи інші недоліки в роботі, за які працівники позбавляються премії повністю чи частково. Одним із таких показників може бути порушення працівником трудової дисципліни.

Якщо така норма передбачена Положенням про преміювання, то в разі накладення на працівника дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни розмір премії зменшується або працівник позбавляється права на премію повністю. У Положенні має бути обумовлено порядок і термін депреміювання працівників.

Депреміювання працівників має провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється наказом керівника з обов’язковим зазначенням конкретних обставин, які спричинили депреміювання.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]