Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:

• у робочі дні за графіком роботи підприємства;
• не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має перевищувати 16 календарних днів;
• не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Визначаючи в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою) конкретні дати для виплати зарплати, роботодавцям необхідно дотримуватись одночасно всіх наведених вище умов.

З огляду на це можна сформулювати конкретні числа місяця, у які потрібно вкластися під час виплати зарплати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:

• зарплата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, повинна провадитися в період із 1-го по 7-е число.
• якщо зарплата за місяць виплачується із 1-го по 7-е число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 календарних днів між виплатами, аванс має виплачуватися із 16-го по 22-е число. Аналогічні дати наводило й Мінсоцполітики в листі [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Тому й виходить, що підприємство може визначити в колдоговорі такі дати виплати зарплати й авансу, відповідно:

• 1-е та 16-е (17-е) числа;
• 2-е та 17-е (18-е) числа;
• 3-е та 18-е (19-е) числа;
• 4-е та 19-е (20-е) числа;
• 5-е та 20-е (21-е) числа;
• 6-е та 21-е (22-е) числа;
• 7-е та 22-е числа.

Чому на 23-е число не можна виплачувати аванс? А все через те, що виплата має бути проведена не пізніше 7-го дня, який слідує за першою половиною місяця, а після 15-го числа 7-й день припадає якраз на 22-е число.

Конкретні строки виплати авансу та зарплати необхідно прописати в колдоговорі чи іншому нормативному акті роботодавця, приміром, у Положенні про оплату праці, що погоджені з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).

Тобто роботодавець має встановити в названих документах саме конкретні дати виплати авансу та зарплати, приміром, 7-е та 22-е число місяця, а не проміжки часу з 1-го по 7-е число та з 16-го по 22-е число місяця.

Однак, якщо день виплати збігається із вихідним, святковим або неробочим днем, тоді зарплата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 2 ст. 24 Закону про оплату праці). Зважаючи на те, що це законодавча вимога, прописувати її в нормах колдоговору чи положення про оплату праці не потрібно, як і не варто щомісяця в таких документах коригувати дати виплати зарплати з поправкою на вихідні дні.

Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Кіровоградській області Олена Коломійчук