[необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця — права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Натомість господарські операції позивача були документально підтверджені та фактично здійсненні з метою використання в оподатковуваних операціях. Такого висновку суду дійшли на підставі таких обставин та доказів:

• фактична поставка позивачу товару (послуг) іншим суб’єктом господарювання підтверджується залученими до матеріалів справи документами: видатковими накладними, виписаними на кожну партію поставки; журналом реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені документи містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам законодавства, тобто є первинними документами;
• розрахунки за отриманий товар здійснювались безготівково, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями;
• виписані контрагентом податкові накладні містять усі обов’язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ПКУ, й на момент їх складення контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ;
  • на підтвердження перевезення товару до матеріалів справи залучено копії товарно-транспортних накладних, які датовані періодом взаємовідносин позивача з його контрагентом щодо поставки/перевезення товару. Вони містять також й відомості про перевізника. При цьому Суд наголошує на тому, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки у заповненні такого документа як товарно-транспортна накладна, не є єдиною та самостійною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигід;
  • використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується прибутковими накладними, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладними-вимогами на списання матеріалів.

Відтак суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про помилковість тверджень податкового органу щодо нереального характеру правовідносин позивача із контрагентом.