Сільськогосподарська діяльність є специфічним видом господарської діяльності, оскільки передбачає заходи з управління біологічною трансформацією рослин і тварин. Оцінка результатів цієї діяльності в обліку та їх відображення у фінансовій звітності підприємств, що перейшли на застосування міжнародних стандартів, регулюється МСБО 41 «Сільське господарство».

Випадки застосування

МСБО 41 застосовується для обліку сільськогосподарських культур у полі, живих свійських тварин та сільськогосподарської продукції, зібраної як урожай від біоактивів підприємства. До того ж продукцію обліковують за МСБО 41 лише в момент збирання врожаю. Після цього агропродукція підпадає під регулювання МСБО 2 «Запаси» або інший належний стандарт.

Отже, МСБО 41 застосовується для оцінки та відображення в обліку та звітності:

• біологічних активів;
• сільськогосподарської продукції в момент збирання врожаю;
• державних грантів на вирощування біоактивів.

Коли застосовувати не слід

Водночас цей стандарт не застосовують до:

• землі, яка має стосунок до сільгоспдіяльності. У цьому разі застосовують МСБО (IAS) 16 та МСБО (IAS) 40;
• плодоносних рослин, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю; з моменту зрілості вони підпадають під МСБО (IAS) 16 (хоча до їхньої продукції застосовують);
• НМА, пов’язаних із сільгоспдіяльністю; у такому разі застосовують МСБО (IAS) 38 «Нематеріальні активи».

Спільні риси сільгоспдіяльності

Сільськогосподарська діяльність передбачає різноманітні види діяльності: тваринництво, лісництво, вирощування однорічних та багаторічних рослин, фруктових садів та насаджень, квітництво та водне господарство. Для всіх цих видів діяльності характерні такі спільні риси:

• здатність змінюватися: живим тваринам та рослинам притаманна біологічна трансформація;
• управління змінами: управління спрощує біологічне перетворення шляхом поліпшення або стабілізації умов, необхідних для того, щоб цей процес відбувався;
• оцінка змін: вимірювання та контроль за зміною якості (генетична властивість, стиглість, міцність волокна тощо) або кількості (потомство, ваги, довжина або діаметр волокна тощо), викликаних біологічним перетворенням чи врожаєм, є постійною функцією управління.

Тобто всі біологічні активи підлягають біотрансформації, що включає процеси зростання, дегенерації, продукування та відтворення, які спричиняють якісні та кількісні зміни біологічних активів.