Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 із змінами (далі - Порядок), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Слід зауважити, що поважні причини згідно Порядку - це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Період коли працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та за ним зберігався середній заробіток, з якого не утримувався єдиний внесок, можна вважати також періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому, ці місяці та дні виключаються та розрахунок допомоги здійснюється із заробітної плати за відпрацьований час.

Якщо у всіх місяцях розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної причини, у такому випадку може бути застосовано пункт 28 Порядку. Тобто, розрахунок допомоги проводиться виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. У разі відсутності ставки (окладу) - з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), яка встановлена законом на день настання страхового випадку.