Право на спадщину – це невід’ємне право кожного громадянина, яке однак виникає внаслідок втрати близьких осіб і залежить від наявності у спадкодавця повного обсягу майнових прав щодо спадкового майна. Це означає, що для видачі спадщини нотаріус, у якого відкрита спадкова справа, повинен мати повний пакет правовстановлюючих документів спадкодавця, включаючи відомості про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Іноді трапляється, що пройшовши шлях оформлення правовстановлюючих документів, особа через певні суб’єктивні чи об’єктивні причини зупиняється перед основним і останнім етапом – реєстрацією права власності.

Що ж робити спадкоємцям, які маючи на руках правовстановлюючі документи, не можуть отримати спадщину через відсутність у спадкодавця державної реєстрації права власності на об’єкти спадкування? Ще донедавна відповідь на це питання була однозначною – звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування, що супроводжувалося низкою складнощів, таких як необхідність проведення оцінки майна з метою визначення судового збору, його сплата, певний час очікування. Судові інстанції були буквально нагромаджені подібними справами, але у спадкоємців не було іншого вибору.

Відтепер внаслідок успішної законотворчої роботи ця процедура надзвичайно спрощена, у про судовий порядок вирішення таких питань можна забути. Що змінилося? Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнений новими нормами, які дозволяють спадкоємцям бути заявниками в процедурі державної реєстрації прав за спадкодавцем. Для цього подаються документи,

що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Таким чином, право власності реєструється за особою, яка за життя не встигла цього зробити, з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи, що дає спадкоємцям можливість отримати спадщину в повному обсязі.