Які гарантії, установлені для вагітних жінок, роботодавець має забезпечувати в обов’язковому порядку?

Законодавством заборонено залучати вагітних жінок до роботи в нічний час; до надурочних робіт; до роботи у вихідні дні; направляти вагітних жінок у службові відрядження.

На важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування), заборонено використовувати працю жінок узагалі. Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Якщо вагітна жінка надасть відповідний медичний висновок, їй знижуються норми виробітку чи норми обслуговування або її переводять на легшу роботу, на якій унеможливлюється вплив несприятливих виробничих факторів. При цьому, якщо роботодавець не має можливості перевести жінку на легшу роботу, до переведення на таку роботу вона підлягає звільненню від роботи зі збереженням за нею середнього заробітку.

На прохання вагітної жінки роботодавець має встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень, не допускаючи при цьому будь-яких обмежень обсягу її трудових прав.

Вагітна працівниця має право використати щорічну відпустку повної тривалості в зручний для неї час до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві — до чи після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також перенести або продовжити щорічну відпустку в разі настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Варто наголосити, що за порушення законодавства про працю (у т. ч. незабезпечення перелічених вище гарантій) посадові особи підприємств, установ та організацій несуть не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність, причому законодавством передбачено посилення відповідальності за ті самі порушення, вчинені щодо вагітної жінки.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]