|
 Приобретаем маркетинговые услуги у нерезидента: налоговые последствия |
|
|
|
|
|
 15.01.14, 0:50
|
Живет на форуме
Группа: Пользователи
Сообщений: 5777
Спасибо сказали: 38 раз
Рейтинг: 0
|
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]. Придбаваємо маркетингові послуги в нерезидента: які податкові наслідки Наше підприємство придбаває у фірми-нерезидента маркетингові послуги. Чи можемо ми віднести до витрат оплату маркетингових послуг? Чи потрібно нам сплачувати податок на репатріацію? Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ? ВІДПОВІДЬ: Перша приємна новина — турбуватися про сплату податку на репатріацію в даному випадку не потрібно. Друга — не буде й ПДВ. І третя — є декілька можливих шляхів показати серед податкових витрат витрати на маркетингові послуги, що надає нерезидент. Однак потрібно врахувати всі вимоги законодавства, про які ми далі й поговоримо.
Почнемо з податкових витрат
У загальному випадку витрати на дослідження ринку (маркетинг) в податковому обліку включають у витрати на збут (пп. «г» пп. 138.10.3 ПКУ).
Водночас згідно з пп. 139.1.13 ПКУ, не потрапляють до зазначених витрат витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт), зокрема з маркетингу (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню відповідно до п. 160.8 ПКУ) в обсязі, що перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному. Тобто дозволено віднести витрати на маркетинг від нерезидента на суму не більше 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній рік.
Варто зазначити, що до витрат не відносять узагалі витрати на послуги з маркетингу, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус (пп. 139.1.13 ПКУ). Під терміном «нерезиденти, що мають офшорний статус» розуміють нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента (п. 161.3 ПКУ). Перелік офшорних зон затверджений розпорядженням КМУ від 23.02.2011 р. № 143-р.
У разі віднесення витрат на маркетингові послуги до податкових важливо пам’ятати, що:
1) такі витрати мають бути пов’язані з госпдіяльністю (пп.пп. 14.1.27, 139.1.1 ПКУ);
2) мають бути первинні документи, що підтверджуватимуть понесені витрати (п. 138.2, пп. 139.1.9ПКУ).
Нагадаємо!
Інші витрати (до таких належать і витрати на збут) відображають за фактом їх понесення (п. 138.5 ПКУ).
Витрати на маркетинг особливо цікаві міндоходівцям, тому радимо ретельно потурбуватися про документальне оформлення такої операції (зокрема оформити договір, отримати акт наданих послуг від нерезидента або інший аналогічний документ, що підтвердить фактичне отримання маркетингових послуг, у якому буде деталізовано, які маркетингові послуги отримувало підприємство).
Висновок
Підприємство під час придбання послуг із маркетингу в нерезидента вправі віднести до податкових витрат лише витрати в сумі, що не перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному. Однак якщо нерезидент має офшорний статус, тоді до витрат узагалі не можна відносити сплачені суми.
Щодо розрахунку 4%-го обмеження витрат читайте в матеріалі «Обмеження витрат на консалтинг, маркетинг і рекламу від нерезидента: як правильно розрахувати».
Перейдемо до податку на репатріацію
Згідно з п. 160.1 ПКУ, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними ст. 160 ПКУ. Водночас у цьому ж п. 160.1 ПКУ наведено перелік доходів, які потрапляють до доходів із джерелом їх походження з України. Дохід від послуг із маркетингу в цьому переліку не зазначено, проте прописано, що до доходів із джерелом походження з України не потрапляють доходи у вигляді виручки чи інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «й» п. 160.1 ПКУ).
Висновок
Підприємство, що виплачує кошти нерезиденту-юрособі за надання маркетингових послуг, не повинно утримувати податок на репатріацію.
ПДВ
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких — розташоване на митній території України за ст. 186ПКУ.
Згідно з п. 186.4 ПКУ, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, окрім операцій, зазначених у п.п. 186.2 і 186.3 ПКУ.
Ураховуючи те, що надані нерезидентом послуги з маркетингу не визначені п.п. 186.2 та 186.3ПКУ, місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента (агента), тобто за межами митної території України (п. 186.4 ПКУ). Тому й відсутній об’єкт обкладення ПДВ. Такої позиції дотримуються й контролюючі органи: вони погоджуються, що «місцем постачання таких послуг є місце реєстрації постачальника» (лист ДПА у м. Києві від 08.04.2011 р. № 3816/10/31-605).
Висновок
Об’єкт обкладення ПДВ відсутній у зв’язку із постачанням послуг, місце постачання яких знаходиться за межами митної території України, а тому нараховувати ПДВ не потрібно.
Анастасія НЄВСКАЯ,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
| |
