Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки].

Облік втрати врожаю через підтоплення

Унаслідок надзвичайних ситуацій (повені тощо) сільгоспугіддя сільгосптоваровиробників може підтопити, унаслідок чого весь або частину врожаю може бути втрачено. Може.., хоча й не обов’язково. Навіть, навпаки, підтоплення може слугувати причиною збільшення врожаю. У будь-якому разі зазначену подію слід задокументувати, і наслідки відобразити в обліку

Документування

Передусім зауважимо, що підтоплення не завжди вписується в поняття надзвичайної ситуації.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі — КЦЗУ), надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Тобто якщо підтоплення таки завдало значних матеріальних збитків та/чи призвело до настання інших негативних факторів, воно вписується в поняття надзвичайної ситуації. Коли ж підтоплення не призвело до таких збитків або навіть стало причиною збільшення врожаю, то це вже й не надзвичайна ситуація.

Та все ж зупинімося на ситуації, коли підтоплення — надзвичайна ситуація. У такому разі згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженим наказом Держспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457, вона може класифікуватися, зокрема, за одним із наведених кодів:

· 20260 «Надзвичайна ситуація, пов’язана з підвищенням рівня ґрунтових вод (підтопленням)»;

· 11120 «Надзвичайна ситуація унаслідок прориву греблі (дамби, шлюзу тощо) з утворенням проривної повені»;

· 20510 «Надзвичайна ситуація, пов’язана з високим рівнем води (водопілля, паводки)»;

· 20590 «Надзвичайна ситуація, пов’язана з затопленням» тощо.

Надзвичайні ситуації, залежно від обсягів заподіяних ними наслідків, кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків, поділяються на такі рівні (п. 3 ст. 5 КЦЗУ):

· державний;

· регіональний;

· місцевий;

· об’єктовий.

Порядок класифікації таких подій за рівнями визначається Порядком класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженим постановою КМУ від 24.03.2004 р. № 368 (далі — Порядок № 368). Потрібно це для організації взаємодії різних гілок влади, для ліквідації наслідків надзвичайних подій, для отримання фінансування з бюджетів на погашення збитків.

Визначає рівень надзвичайної ситуації своїм експертним висновком Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (п. 11 Порядку № 368). Документи для отримання експертного висновку готуються та подаються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (див. п. 2.1 Вимог до переліку та змісту документів для надання експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, затверджених наказом МНС від 15.09.2011 р. № 1000, далі — Вимоги № 1000).

Перелік таких документів і їх зміст визначений Вимогами № 1000. Серед них і Розрахунок збитків, який визначається згідно з Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженою постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 175 (далі — Методика № 175). Розрахунок збитків виконується також і зазначеним органом влади (п. 2.4 Вимог № 1000). Окрім того, серед таких документів і протокол засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем.

Тобто відповідні документи готуються в тому числі зазначеним вище органом виконавчої влади та регіональною комісією. Але ж фактично несуть втрати від надзвичайної ситуації конкретні сільгосптоваровиробники. Таким чином, логічно, що останні повинні надати зазначеним органам відповідну інформацію. Та, аби надати таку інформацію, сільгосптоваровиробники самі повинні її мати. Яким чином сільгосптоваровиробник може отримати інформацію про втрати врожаю через підтоплення? Обстеживши відповідні угіддя й зафіксувавши обсяг втрат. З метою обстеження та визначення обсягу втрат у нас традиційно керівник сільгосптоваровиробника призначає комісію. До складу комісії доцільно включати також представників органу виконавчої влади й регіональної комісії. Якщо посіви були застраховані, до складу комісії включають також представника страхової організації. Результати обстеження комісія може задокументувати протоколом або ж актом обстеження. Установленої форми для цих документів немає, тому їх складають у довільній формі. У такому протоколі (акті) наводиться також розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції. Згаданий розрахунок виконують згідно із ч. «г» п. 2 р. ІІІ Методики № 175.

Збитки (Пр_с) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:




де: Sⁱ — площа пошкодження i-ї сільськогосподарської культури;

kⁱ — середній коефіцієнт пошкодження посівів i-ї сільськогосподарської культури;

Уⁱ_j — середня очікувана прогностична врожайність i-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні;

Цⁱ_j — прогностична середня оптова ціна i-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;

Зⁱ_дод — витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої i-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;

m — кількість видів утраченої незібраної сільськогосподарської продукції.

Розрахунок (Пр_с) потребує обов’язкового перерахування після збирання врожаю.

Акт (протокол) складається в кількості примірників, необхідних для всіх зацікавлених сторін, підписується членами комісії, затверджується керівником і передається один до бухгалтерії сільгосптоваровиробника для відображення наслідків загибелі посівів в обліку, по одному для органу виконавчої влади, регіональній комісії, страховій організації. Але ж для відображення наслідків понесених збитків в обліку сільгосптоваровиробника цього акта буде замало. Адже в ньому не відображені фактичні збитки в розмірі фактичних витрат, понесених на вирощування пошкоджених (знищених) сільськогосподарських культур. Тому на додачу до зазначеного акта (протоколу) сільгосптоваровиробник повинен скласти довідку чи інший аналогічний документ із переліком фактичних витрат, понесених на вирощування загиблого врожаю. Останній також затверджується керівником підприємства та передається до бухгалтерії.

Податковий облік

Податок на прибуток

Собівартість урожаю включається до складу податкових витрат у момент його продажу, згідно з п. 138.4 ПКУ. Але ж, оскільки в нас до продажу справа не дійшла, бо врожай утрачено, вартість утраченого (у розмірі собівартості, тобто фактичних витрат на вирощування до моменту втрати) не належить до складу податкових доходів.

Із застрахованим урожаєм ситуація дещо інша. Згідно з пп. 140.1.6 ПКУ, збитки, яких зазнав платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності (фактично застраховані збитки, визначені договором страхування), включаються до його витрат за податковий період, у якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання. Про те, що суму страхового відшкодування слід включити до складу доходу платника податку — страхувальника саме в період її отримання, податківці наголосили у «Віснику податкової служби України» № 24 за 2013 р.

Зверніть увагу!

Розмір збитку в разі загибелі площі посіву застрахованої культури визначається як добуток площі посіву загиблої застрахованої культури та середньозважених витрат з урахуванням страхового покриття. Про такий порядок визначення розміру збитку контролери наголосили у «Віснику податкової служби України» № 24 за 2013 р.

Під час отримання коштів цільового фінансування з бюджетів на відшкодування збитків такі кошти включаються до складу доходів із моменту фактичного отримання коштів, згідно з пп. 137.2.2 ПКУ.

ПДВ

Відповідно до п. 198.5 ПКУ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, в разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися у тому числі в операціях, що:

· здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

· не є господарською діяльністю платника податку.

Втрати врожаю через підтоплення цілком можна класифікувати як операції невиробничого використання чи негосподарської діяльності. Тому в податковому обліку ПДВ слід нарахувати податкове зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ, — зважаючи на вартість їх придбання.

Зауважимо, що нарахування податкового зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ називають іще «умовним постачанням».

Яким чином слід скласти податкову накладну, відобразити її в Реєстрі, податковій декларації?

Насамперед зазначимо, що здебільшого сільгосптоваровиробники є суб’єктами спецрежиму, податковий кредит у витратах на вирощування врожаю вони відображають у спецрежимній діяльності. Тому виникає попутне запитання: у рамках якої діяльності — спецрежимної чи загальної, — відображати зазначене умовне постачання?

Переконані, їх потрібно відображати в рамках спецрежимної діяльності. Лише просимо звернути увагу, що така операція не вважається постачанням (пп. 14.1.191 ПКУ), бо не передбачає передання права власності. А тому в розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) вони не братимуть участі.

До того ж у п. 17 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492 (далі — Порядок № 1492), показано приклад розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до загальної вартості всіх товарів/послуг. Де зроблено примітку: «*Без урахування умовного постачання в разі його наявності».

Тобто Порядком № 1492 допускається, що умовне постачання може відображатися в спецрежимній декларації.

Податкова накладна виписується у двох примірниках, причому відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379, обидва примірники залишаються в сільгосппідприємства. На оригіналі податкової накладної у верхній лівій частині проставляється позначка «Х» та вказується тип причини «13» —«Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності». Зазначена податкова накладна незалежно від суми ПДВ не реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних (див. п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246). Із зразком заповнення такої податкової накладної можна ознайомитись на сайті електронного бухгалтерського сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» у розділі «Бланки та форми».

У загальновстановленому порядку податкова накладна реєструється в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за спецрежимною діяльністю.

У податковій декларації з позначкою 0121 показники податкової накладної включаються до підсумку значення в рядку 1. У Розшифровці податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) у розділі І «Податкові зобов’язання» наша податкова накладна зазначається в рядку «Інші». Про таке ж зазначення говорять і податківці в консультації в ЄБПЗ (підкатегорія 101.29.01).

Бухгалтерський облік

Вище ми з’ясували, що втрати врожаю — це надзвичайна ситуація природного характеру. Для відображення відповідних витрат раніше було призначено рахунок 99 «Надзвичайні витрати», субрахунок 991 «Втрати від стихійного лиха». Однак наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 627 рахунок 99 було виключено з Плану рахунків та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291. А тому, вважаємо, що такі витрати можна відобразити на рахунку 97 «Інші витрати» на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».

Таким чином, фактичні збитки в розмірі фактичних витрат, понесених на вирощування пошкоджених (знищених) сільськогосподарських культур, відображаються бухгалтерським записом Дт 977 Кт 23. Нарахування податкового зобов’язання за умовним продажем — Дт 977 Кт 641.

Приклад

Підприємство через підтоплення сільгосп­угідь утратило урожай, собівартість вирощення якого становила 80000 грн. ПДВ у цих витратах, яке належало до податкового кредиту, — 15000 грн.

Бухгалтерський облік за умовами прикладу покажемо в таблиці.

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
		Дт	Кт	Сума
1	Списано витрати від втрати врожаю	977	23	80 000
2	Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ	977	641	15 000

Якщо врожай було застраховано, суму отриманого страхового відшкодування відображаємо записом Дт 311 Кт 377. Водночас визнаємо дохід від отриманого відшкодування: Дт 377 Кт 746.

По материалам: [необходимо зарегистрироваться для просмотра ссылки]

Сообщение отредактировал Vofka - 09.10.13, 8:04